Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12897/13-к
09 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва
у складі:
головуючого судді Бородія В.М.,
при секретарі Штульман В.І.,
за участю прокурора Німченка І.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні кримінальне провадження №1-КП/758/435/13, яке надійшло з прокуратури міста Києва з обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрований: АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
07 жовтня 2013 року до Подільського районного суду міста Києва від прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Німченка І.В. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, якого повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захів у виді утримання під вартою в Київському СІЗО, строк якого закінчується 09 жовтня 2013 року.
07 жовтня 2013 року судом прийнято рішення про призначення підготовчого засідання.
Під час проведення підготовчого судового засідання по даному кримінальному провадженню суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, виходячи з наступного.
Пункт 3 ч.3 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти таке рішення: повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Стаття 291 КПК України передбачає вимоги до обвинувального акту та додатків до нього, які є невід'ємною частиною, які повинні бути надіслані до суду.
Зокрема, у цій статті передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Як встановив суд не всі вимоги закону під час складання обвинувального акту дотримано.
Так в обвинувальному акті не виконано вимоги п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, який регламентує, що у ньому повинен бути виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з наданого прокурором обвинувального акту, у ньому не викладено формулювання обвинувачення як того вимагає закон.
Окрім цього, суд також вбачає інші порушення під час складання обвинувального висновку.
Так, згідно ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Згідно ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором.
Суд вбачає істотні протиріччя відображені в акті щодо часу його складання та затвердження.
Так, в обвинувальному акті відображено, що він складений 06 жовтня 2013 року, що повинно передувати його затвердженню. Однак, на останній сторінці обвинувального акту під час його складання вже відображено, що він вже затверджений 07 жовтня 2013 року, що не може відповідати дійсності, оскільки він не міг бути заствердженим на час його складання 06 жовтня 2013 року, так як він був затверджений на наступний день 07 жовтня 2013 року.
Тому таке протиріччя повинно бути усунено та необхідно чітко виконати вимоги ч.1 ст.291 КПК України про те, що спочатку обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.
Окрім цього, в суда виникають сумніви, що прокурор належним вичом виконав вимоги ст. 293 КПК України. Згідно ч.1 ст. 293 КПК України саме на прокурора покладається обов»язок під розсписку надати підозрюваному обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування.
Як заявив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, вказані документи йому вручав не прокурор, а слідчий, який і відбирав розписку про їх отримання. На підтвердження цього свідчить і зміст розписки, в якій відображено, що вона дається прокурору і слідчому та не відображено час і місце вчинення цієї дії і що цю дію вчиняє сааме прокурор. На переконання суду виконання дії по врученню копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування законом покладається саме на прокурора, навідміну, наприклад, від вимог ст. 290 КПК України, де на прокурора покладається обов»язок надати доступ до матеріалів досудового розслідування, однак, прокурор має право доручити це зробити слідчому.
За таких обставин обвинуальний акт підлягає поверенню прокурору.
Вирішуючи питання про подальше утримання ОСОБА_1 під вартою, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Суд виходить з особливостей злочинів, які пред»явлено в обвинуваченні ОСОБА_1, що злочин передбачений ч.2 ст.307 КК України відноситься до категорії тяжких, пов»язаний із незаконним обігом наркотичних засобів. Суд вбачає реальні ризики перешкоджанню встановленню істини у справі, вплив на позицію потерпілого та свідків та перешкоджання виконання процесуальних рішень у справі, якщо обвинувачений буде перебувати на волі.
Суд також виходить із необхідності забезпечення виконання процесуальних рішень у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України, повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Німченку І.В. для усунення виявлених порушень.
Тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою продовжити до 11 грудня 2013 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяБородій В.М.