Справа № 640/15619/13-п Головуючий у 1 інстанції
Провадження № 33/790/674/2013 Сенаторов В.М.
Категорія: ст.483 ч.1 МК України
16 жовтня 2013 року м. Харків Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю прокурора Шитікова О.М. , представника митниці Горбонос І.К., захисника особи, відносно якої провадження у справі закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 19 вересня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.483 ч.1 МК України, відносно
ОСОБА_3, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, громадянки України, директора ТОВ фірма «ГЕРА», мешкає за адресою : АДРЕСА_1,
19 вересня 2013 року постановою судді Київського районного суду м.Харкова провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв*язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ч.2 ст.467 МК України.
В обґрунтування вказаної постанови суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наданих митницею матеріалів, останній раз декларація на товар митному органу була подана ОСОБА_3 29 серпня 2012 року, вказане правопорушення не є триваючим, а тому строки накладення адміністративного стягнення сплинули 29 лютого 2013 року, що є обставиною, яка виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, Харківська митниця Міндоходів в особі заступника начальника митниці - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Міндоходів Коваленка В.М. , звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що висновки суду про закінчення строків притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення прийняте судом з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта, порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст.483 МК України є триваючим правопорушенням, про що вказують положення ч.2 ст.467 МК України, а тому строк накладення адміністративного стягнення потрібно обчислювати з моменту його виявлення. Апелянт просить скасувати постанову судді від 19 вересня 2013 року та винести нову, якою директора ТОВ «ГЕРА» ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до санкції цієї статті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника митниці , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі , прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги митниці, думку захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ст.ст.486,489 МК України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 29 квітня 2013 року начальником ОС №1 ОВ СБК та ПМП Волокітіним Є.П. було складено протокол про порушення митних правил №364/80700/13 відносно директора ТОВ «ГЕРА» ОСОБА_3 ( а.с.4-7), який 12 вересня 2013 року направлений для розгляду до місцевого суду ( а.с.210).
На думку автора протоколу, в діях директора ТОВ «ГЕРА» ОСОБА_3 вбачається порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, тобто дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості , а саме : в період з 22 лютого 2012 року до 29 серпня 2012 року до митного поста «Харків - центральний» митними брокерами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подавались митні декларації на товар «мед натуральний бджолиний квітковий без добавок цукру та будь-яких інших речовин ». Декларування товару митний брокер ОСОБА_8 здійснював на підставі договору про декларування вантажів, укладеному між ним та ТОВ «ГЕРА» 25.11.2010 р.; закупівельні акти на мед, що ним подані в митницю разом із вказаною декларацією він отримав від директора товариства ОСОБА_3 Проте перевіркою здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ГЕРА» при проведенні протягом 2012 року митних оформлень в режимі експорту вказаного вище товару встановлено, що зазначення в деклараціях країни походження товарів «Україна» не є вірним.
Згідно ч. 2 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477- 485 цього Кодексу- не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Відповідальність за ч.1 ст.483 МК України настає у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
За змістом ст.264 МК України митна декларація приймається та реєструється митним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла шляхом її реєстрації. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути за формою та вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту шляхом вручення або надіслання одного примірника зазначеної картки невідкладно декларанту або уповноваженій ним особі.
Таким чином , передбачене ч.1 ст.483 МК України порушення митних правил, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Отже, зазначене порушення митних правил не є триваючим, а положення ст.269 МК України, на яку посилається апелянт , надають лише можливість зміни, відкликання та визнання митної декларації недійсною у строк та порядку визначеному зазначеною нормою, тобто безумовно не свідчать про тривалість правопорушення, а лише надають змогу декларанту самостійно усунути його наслідки. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3, не скористалась правом, передбаченим ст.269 МК України, самостійно не виправила помилки в деклараціях, а тому з моменту подачі першої декларації у лютому 2012 року, заповненої на підставі недостовірних документів, продовжувала вчиняти правопорушення, є необгрунтованими.
Слід зазначити, що частина 2 ст.467 МК України не вказує на те, що стосовно правопорушень, передбачених ст.ст.469, 477-485 МК України строк завжди і за будь-яких обставин має обраховуватися від дня виявлення правопорушення. В даному випадку вирішальним є саме фактор «триваючого характеру» правопорушення, а не його кваліфікації згідно певної статті МК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є також неспроможними.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 у зв*язку із закінченням строку, передбаченого ч.2 ст.467 МК України.
Постанова суду від 19 вересня 2013 року є законною та обгрунтованою, скасуванню за доводами апеляційної скарги Харківської митниці Міндоходів не підлягає.
Керуючись ст.ст.527-528 МК України, ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 19 вересня 2013 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення , передбачене ст.483 ч.1 МК України, відносно ОСОБА_3 у зв*язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко