Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/773/13-к
Провадження № 1-кп/670/38/13
16 жовтня 2013 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді: Марціцкої І.Б.
за участю секретаря: Главацького О.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці кримінальне провадження №12013240100000168 від 15 травня 2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Грим'ячка, Віньковецького району, Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, працює лісорубом Михайлівського лісництва, освіта середня, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого
за ч.2 ст. 125 Кримінального Кодексу України (надалі - КК України),
за участю: прокурора - Телюх Ю.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, потерпілого- ОСОБА_4, представника потерпілого - ОСОБА_3
ОСОБА_1 14 жовтня 2011 року близько 21 години в с. Грим'ячка Віньковецького району Хмельницької області знаходячись на вулиці Центральній біля приміщення магазину, під час суперечки із ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4 декілька ударів по обличчю в результаті чого спричинив останьому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, забою головного мозку легкого ступеню важкості, садна шкіри завитка лівої вушної раковини, крововиливів нижніх повік обох очей, поверхневих ран спинки носа та слизової верхньої губи зліва, травматичного зламу 2 - го зуба верхньої щелепи зліва, які згідно висновку комісійної судово - медичної експертизи № 49 від 04 вересня 2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснив, що 14 жовтня 2011 року близько 21.00 год. в селі Грим'ячка йшли з ОСОБА_5 до будинку культури. Біля приміщення магазину, на дорозі зустріли ОСОБА_4, останній вимагав гроші, але скільки саме обвинувачений не може сказати, за що ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_4 правою рукою по обличчю. Останній сказав, що привезе товаришів з Хмельницького, шарпнув обвинуваченого за рукав куртки, після цього ОСОБА_1 ще раз вдарив потерпілого рукою по обличчю, потім наніс ще один удар кулаком в грудну клітку, після чого суперечка припинилась і він пішов в будинок культури.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах встановлених досудовомим розслідуванням, не оспорив їх, та підтвердив у судовому засіданні, а також, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим. Роз'яснені учасникам судового провадження положення ч.3 ст. 349 КПК України, про те, що вони будуть позбавленні права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку, правильно зрозумілі учасниками судового провадження, та не викликає сумніву, щодо добровільності їх позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого потерпілого, дослідженням висновоку комісійної судово - медичної експертизи № 49 та даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 14 жовтня 2011 року перебував в своєї баби в с. Грим'ячка, близько 21.00 год. пішов в магазин почув крики, біля магазину був ОСОБА_5, останній запропонував потерпілому випити горілки, на що той відмовився, з цього приводу між ними виник конфлікт. В цей час до них підійшов ОСОБА_1 та безпричинно вдарив десь три рази потерпілого кулаком в обличчя, та один чи два рази кулаком в грудну клітину. Після цього конфлікт припинився, ОСОБА_1 пішов, а потерпілий залишився з ОСОБА_5, який повів його вмиватися.
Відповідно до висновку комісійної судово - медичної експертизи № 49 від 04 вересня 2012 року в ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, забою головного мозку легкого ступеню важкості, садна шкіри завитка лівої вушної раковини, крововиливів нижніх повік обох очей, поверхневих ран спинки носу та слизової верхньої губи зліва, травматичного зламу 2 - го зуба верхньої щелепи зліва в сукупності за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 50,65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, повне визнання своєї вини, щиросердечне каяття, ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання та по місцю роботи характеризується позитивно, на «Д» обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є людиною молодого віку, та вважає, що йому слід обрати міру покарання при альтернативній санкції статті обвинувачення у виді штрафу.
Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди слід задоволити частково.
Суд, вирішуючи питання про задоволення цивільного позову, виходить з принципів законності, розумності та справедливості, норм ст. 3 Конституції України, яка визначає, що - людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені потерпілим вимоги про стягнення матеріальної шкоди на суму 247,98 грн. потрачених на придбання ліків підлягають стягненню з обвинуваченого повністю, оскільки є підтвердженими фіскальними чеками придбаними в період лікування потерпілого, також з обвинуваченого належить стягнути 930, 00 грн. вартості куртки, яка була придбана потерпілим 05 вересня 2011 року, що підтверджується актом закупки та була пошкоджена при нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_4, крім того ОСОБА_1 визнав позов в цій частині повністю.
З приводу витрат пов'язаних з переїздом ОСОБА_4 до м. Київ для консультативного медичного діагностування, позовні вимоги слід задовольнити частково на суму - 118, 17 грн. (64,47 + 53,70), оскільки дану суму складає вартість квитків в обидві сторони, на одну людину. В частині стягнення 118, 17 грн. на проїзд матері потерпілого, то ці вимоги не підлягають до задоволення, оскільки потерпілим не наведено доказів того, що йому був необхідний супровід, неможливість звернутись за консультативним висновком самостійно.
Враховуючи вищенаведене з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 слід стягнути 1296, 15 грн. ( 247,98 + 930, 00 + 118, 17 ) матеріальної шкоди.
Відповідно до ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу, витрат пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження. В силу приписів ч.1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені витрати.
ОСОБА_4 було заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 транспортних витрат, які понесені ним його для участі та участі його представника у слідчих діях, всього витрат на суму 899,70 грн.
Проведення слідчих дій та участь у них потерпілого та представника не оспорюється обвинуваченим та його захисником, понесені потерпілим витрати обвинуваченим визнаються в частині, а саме: в розмірі - 420, 00 грн. Враховуючи вищенаведене з обвинуваченого ОСОБА_1, слід стягнути понесені потерпілим витрати для його участі та участі його представника у слідчих діях в розмірі 899,70 грн., понесені витрати підтверджуються фіскальними чеками, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.ст.120, 124 КПК України витрати на правову допомогу, тобто витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого та цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе потерпілий, цивільний позивач. І в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено угоду про надання правової допомоги від 15 листопада 2011 року. Крім того між ОСОБА_7 та адвокатом ОСОБА_3 01 липня 2013 року було укладено договір про надання правової допомоги, предметом договору є надання правової допомоги ОСОБА_4, оскільки відповідно до ч.4 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076 - VI, договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076 - VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Оплата послуг на правову допомогу підтверджується квитанціями, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданн, а саме квитанціями від: 17 жовтня 2011 року на суму 100, 00 грн., 23 листопада 2011 року, 06 грудня 2011 року, 26 грудня 2011 року, 10 лютого 2012 року, 20 лютого 2012 року, 22 березня 2012 року, 11 квітня 2012 року, 03 травня 2012 року, 15 травня 2012 року, 07 червня 2012 року, 12 листопада 2012 року - кожна на суму 400, 00 грн. , квитанцією від 26 квітня 2013 року на суму 500, 00 грн., та квитанціями від 01, 06, 18 липня 2013 року - кожна з яких на суму 500, 00 грн. Всього понесених витрат на представника - 6500, 00 грн.
Тому позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу є підставними та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно зі ст.23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями чи бездіяльністю.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала потерпіла, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин справи.
При визначені розміру моральної шкоди суд враховує, те що діями обвинуваченого було допущено порушення нормального способу життя потерпілого та його сім'ї, потерпілий змушений був докладати додаткових зусиль для відновлення нормального способу життя, порушенням одного із основних конституційних прав - права на здоров'я, перенесенного ОСОБА_4 стресу, часу необхідного для відновлення попереднього стану здоров'я, характеру та виду тілесних ушкоджень, з врахуванням матеріального становища обвинуваченого, суд приходить до висновку, що цивільний позов про стягнення моральної шкоди слід задоволити частково на суму 2000, 00 грн. Зазначена сума моральної шкоди за своїм розміром, враховуючи наслідки правопорушення, фізичний та моральний стан потерпілого є достатньою сатисфакцією.
Речові докази по справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 1296,15 гривень - матеріальної шкоди; 2000, 00 гривень - моральної шкоди; 6500, 00 гривень - витрат на правову допомогу та 899,70 гривень - витрат пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя І.Б. Марціцка