269/4783/13-к
№ 1-кп/269/246/2013
іменем України
17 жовтня 2013 року
Совєтський районный суд м. Макіївки Донецької області
у складі:
голов-го судді Любченко С.Д.
при секретарі Шпаченко С.В.
за участю прокурора Гавриляко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївки Донецької області, татарина, гр-на України, не одруженого, освіта неповна середня - 9 класів, не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,-
Встановив:
21 серпня 2013 року приблизно о 14.00 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, перебував у подвірні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 з якого його знайомий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, вчинив крадіжку майна, а саме ноутбука НР-650, вартістю 2300 гривень, який знаходився у володінні ОСОБА_3, при цьому належить її матері - ОСОБА_4, після чого запропонував ОСОБА_1 закласти його до ломбарду «Скарбниця», що розташований за адресою: м. Макіївка-32, бульвар Горбачова, буд. № 4. На вказану пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_1 погодився, після чого отримав та збув майно, а саме ноутбук НР-650, який завідомо для нього набутий злочинним шляхом. Вирученими від застави грошима ОСОБА_1 розпорядився за власним розсудом.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, і суду показав, що 21.08.2013 року, приблизно о 14.00 годині, разом з ОСОБА_2 прийшов у двір будинку АДРЕСА_3 Він залишився стояти у дворі, а ОСОБА_2 зайшов у будинок з метою забрати свою куртку. Коли останній вийшов з дому, в руках у нього був пакет з ноутбуком що належить їх знайомої ОСОБА_3, який, як йому стало відомо він викрав з вищевказаного будинку. Коли вони вийшли з двору, ОСОБА_2 запропонував йому закласти даний ноутбук в ломбард, на що він погодився. Після цього вони поїхали в центр м. Макіївки де в ломбарді «Скарбниця» на свій паспорт заклав ноутбук за 1000 гривень, які разом витратили на свої потреби. Провину свою визнає повністю, на дослідженні інших доказів не наполягає і вважає можливим обмежитися його показаннями.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження відповідають дійсності, він не має заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, у суду не виникає сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, а тому його винуватість в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, на думку суду, є доведеною.
Заслухавши свідчення обвинуваченого, які повністю відповідають обставинам події і матеріалами кримінального провадження, внесеному у ЄРДР за № 12013050970001622 від 19.09.2013 року, суд вважає, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяне придбання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, провину визнав повністю, розкаюється в скоєному.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, передбачена ст. 67 КК України, не встановлена.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, характеру вчиненого злочину, що згідно ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, можливо його виправлення без відбування покарання, тобто призначивши покарання, звільнивши від відбування, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,-
Засудив:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 198 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає в силу ст. 76 КК України покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирався.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Суддя С. Д. Любченко