33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 жовтня 2013 року Справа № 6/219-09
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Мамченко Ю.А. ,
судді Дужич С.П.
при секретарі судового засідання Бугай Н.С.,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.09.13 р. у справі № 6/219-09 (суддя Мельник П.А.)
за позовом: публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м.Харків)
до відповідачів: 1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк" (м.Вінниця)
3) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Вінниця)
про стягнення 860971,39 грн.
за участю представників сторін:
Позивача - не з'явився;
Відповідачів - не з'явилися.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.09.13 р. у справі № 6/219-09 відмовлено у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" №30-91/359 від 19.06.2013р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі трьох наказів у справі № 6/219-09.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В скарзі стверджує, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа, перебіг якого розпочався після 09.03.2011р. (в даному випадку 18.10.2011р.) становить один рік, однак, оскільки скаржник його одержав 25.03.2012р. вважає, що є законні підстави щодо поновлення пропущеного строку.
Просить суд змінити ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.09.2013р. у справі №6/219-09 в частині відмови АТ «УкрСиббанк» щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 249).
Відповідачі не скористалися правом подачі відзиву, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 17.10.2013р. представники сторін не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги сторони були повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.03.2010р. позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено в сумі 870139,28 грн. Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк", з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" 716516,26 грн. боргу по кредиту, 118918,91 грн. процентів за користування кредитом, 31636,17 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 3067,94 грн. пені за прострочення сплати процентів, 8701,39 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення 23.03.2010 р. судом видано відповідний наказ.
Даний наказ стягувачем було пред'явлено до виконання до органів ДВС, однак, постановою ВДВС Калинівського РУЮ від 18.10.11р. наказ було повернено без виконання в зв'язку з відсутністю майна основного боржника.
Відповідно до матеріалів справи, 12.07.2013р. позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання по справі №6/219-09 та про видачу трьох самостійних наказів про стягнення заборгованості з відповідачів по даній справі для подальшого пред'явлення в органи виконавчої служби.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" подано позов до трьох відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, які солідарно відповідають за зобов'язаннями за кредитною угодою №11209244000 від 04.09.2007р., у зв'язку з укладенням договорів поруки №138717 та №138716 від 04.09.2007р.
Як встановлено ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Господарський суд Вінницької області вірно зазначив, що у даному випадку має місце процесуальна співучасть відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагромілк" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, на стороні відповідача 1 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка виникла як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника.
Відповідно до положень ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі
Судом першої інстанції було вірно визначено право кредитора звертатися за виконанням обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, або, на вибір кредитора, від когось із них окремо, але не вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі від кожного з боржників. Зазначене призвело б до порушення права боржників, оскільки мало б наслідком стягнення повної суми солідарного обов'язку з кожного з боржників і відповідно безпідставного кратного збільшення стягнутої суми.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Як визначено положеннями пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Кредитором у відповідності до ст. 543 ЦК України була пред'явлена одна вимога до всіх солідарних боржників без визначення частки боргу кожного з них, а тому судом у відповідності до частини 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" було вірно видано один наказ із зазначенням, що обов'язок боржників є солідарним.
До такого ж висновку приходить Вищий господарський суд України у постанові від 02.07.2012р. у справі №20/056-11/2.
Тому, суд першої інстанції правомірно відмовив у видачі трьох наказів по даній справі.
Щодо вимоги стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення даного наказу до примусового виконання колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірною відмову господарського суду Вінницької області у вимозі стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до примусового виконання, оскільки не вбачає поважних підстав для його поновлення.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду винесено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106, 116, 119 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.09.13 р. у справі № 6/219-09- залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Дужич С.П.