Справа № 109/2642/2013-ц
16 жовтня 2013 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Проскурні С.М.
секретаря - Грабовенко К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 у травні 2013 року звернувся до суду із вказаною позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані неможливістю подальшого шлюбного життя у зв'язку з відсутністю взаємопорозуміння, різними життєвими інтересами та поглядами на ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки фактично припинені з травня 2013 року. Спільного господарства не ведуть.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що збереження шлюбу є неможливим, оскільки він втратив до дружини почуття любові, мають різні погляди на ведення спільного господарства. З початку травня 2013 року проживають окремо один від одного. Наданий судом строк не був використаний для примирення та збереження сім'ї. Наполягав на розірванні шлюбу.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, зазначивши, що чоловік не бажає змінювати своє ставлення до сім'ї та щось робити заради збереження шлюбу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень статей 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на їх вільній згоді.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами було зареєстровано відділом РАЦС Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 16. Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження.
Згідно зі статтею 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За час шлюбного життя подружжя не змогли створити міцної та дружної родини. У зв'язку з відсутністю взаємопорозуміння, різними поглядами на ведення спільного господарства між подружжям виникали конфлікти. Шлюбні стосунки фактично припинені з травня 2013 року. Спільного господарства подружжя не ведуть, проживають окремо один від одного. Наданий судом для примирення сторін строк до відновлення сімейних та шлюбних стосунків не призвів.
При зазначених обставинах, згідно з положеннями статті 112 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку, що шлюбні стосунки між подружжям мають лише формальний характер, подальше спільне життя та збереження шлюбу ОСОБА_1 не можливе.
Керуючись статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01 березня 2003 року відділом РАЦС Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 16, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 її шлюбне прізвище - ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя С.М. Проскурня