справа № 2010/5060/12
провадження 2/619/198/13
13 вересня 2013 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - - Остропілець Є.Р.
при секретарі - - Курдюкової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області «Про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини», позов за заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області «Про визнання додаткового строку для прийняття спадщини»,-
ОСОБА_3 звернулася з позовом в Дергачівський районний суд Харківської області до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини.
ОСОБА_6 звернулася з позовом в Дергачівський районний суд Харківської області до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_6 посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати ОСОБА_3, вона ж є бабусею ОСОБА_6 - ОСОБА_7. Листом від 09.07.2012 року ОСОБА_3 стало відомо що на її ім'я та на ім'я її доньки ОСОБА_6 її матір'ю 18.09.2008 року складено заповіт. ОСОБА_6 про існування заповіту дізналася на початку серпня 2012 року. Крім того позивачкам стало відомо, що спадок після померлої ОСОБА_7 прийняли відповідачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а позивачі по справі вважаються такими, що не прийняли спадщини.
ОСОБА_3 вказує, що строк для прийняття спадщини нею був пропущений у зв'язку з поганим самопочуттям та поганим станом здоров'я, що є поважною причиною та просить визнати причини пропуску поважними та визначити додатковий строк для прийняття спадщини. ОСОБА_6, вказує, що строк для прийняття спадщини вона пропустила у зв'язку з тим ,що про існування заповіту дізналася лише у серпні 2012 року і зв'язку з тим, що доглядаючи за двома малолітніми дітьми ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2) а також матір'ю, яка з 1997 року є інвалідом ІІІ групи об'єктивно не мала часу та можливості займатися питаннями оформлення спадщини.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_11 позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов, проти задоволення позову ОСОБА_6 не заперечували.
В судовому засіданні ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_12 позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов, проти задоволення позову ОСОБА_3 не заперечували.
Відповідач про справі ОСОБА_4, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив в задоволенні позовів відмовити. В запереченнях поданих на позовні заяви зазначив, що позивачками ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було відомо про факт смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що свідчить їх присутність на похороні. У відповідності до ч.2 ст.1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Статтею 1270 Цивільного кодексу України встановлений строк для прийняття спадщини. За змістом норм ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Враховуючи те, що позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в строк визначений чинним законодавством не подали заяви у встановленому порядку, вони вважаються такими, що не прийняли спадщину. Жодних доказів, про наявність поважних причин, пов'язаних з об'єктивними,непереборними,істотними труднощами для подання зави до нотаріуса у шестимісячний строк позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не надано. Зауважував, що він ,як спадкоємець першої черги, про дачі заяви про прийняття спадщини зазначав, що позивачка ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги і державним нотаріусом на адресу ОСОБА_3 направлявся лист щодо дій, чкі їй необхідно вчинити, але ці дії позивачка не вчинила.
Відповідачка по справі ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позовних заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Зазначила, що позивачам по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 все було відомо про існування заповіту, так як заповіт був складений саме вдома у позивачки ОСОБА_3, де в той час мешкала померла ОСОБА_7 Крім того ОСОБА_5 зазначила, що ксерокопію заповіту, позивачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, на випадок смерті ОСОБА_7 направили до ФГ «Веселе » , про що свідчить письмове повідомлення голови ФГ»Веселе» ОСОБА_13 від 13.09.2013 р. вих. № 65.
Представник Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, третьої особи по справі, в судове засідання не з'явився. В листі надісланому на адресу суду повідомив, що у зв'язку з великою завантаженістю не може прибути в судове засідання, просив слухати справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини ( ч.3 ст. 1272 ЦК України ).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.
Позивачі посилаються на поважність причин пропуску на подання заяви на прийняття спадщини та той факт, що їм не було відомо про існування заповіту померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7, Посилання ОСОБА_3 на її тяжкий стан здоров'я та на необхідність постійного відвідування лікарів, систематичного лікування та прийому медикаментів, проходження обстеження в лікарні м. Суми, на юридичну необізнаність не є такими поважними причинами у розумінні ч.1 ст.1272 ЦК України. З медичних документів позивача, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що вона мала хронічні захворювання, у строк, встановлений законом для прийняття спадщини, на стаціонарному лікуванні не перебувала.
Посилання позивачки ОСОБА_6 на догляд за двома малолітніми дітьми та догляд за матір'ю - інвалідом ІІІ групи не є поважними причинами, пов'язаними з об'єктивними , непереборної сили, істотними труднощами для подання зави до нотаріуса у шестимісячний строк.
Жодних доказів про наявність поважних причин пропуску для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк позивачами не надано .
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 137 ЦПК України, суд сприяє у витребувані доказів сторонам на підставі їх клопотань, при наявності відомостей, залучених до клопотань, про неможливість отримати необхідні по справі докази самостійно або через свого представника.
Позивачами не надано доказів в обґрунтування та підтвердження своїх вимог, клопотань про витребування доказів, із залученням відомостей про неможливість отримати необхідних по справі доказів самостійно або через свого представника до суду не надано, тому вимоги задоволенню не підлягають.
Посилання позивачів на ту обставину, що вони не знали про існування заповіту, складеного померлою ОСОБА_7 на їх користь спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: з тексту заповіту, посвідченого 18.09.2008 року ОСОБА_14, приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу зазначено, що заповіт посвідчено на дому за адресою: АДРЕСА_1 , що є адресою позивачки по справі ОСОБА_3
У п. 24 Постанови Пленуму № 7 від 30.05.208 року «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний суд України, роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
На підставі аналізу наведених доказів, суд вважає ,за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати судом не стягуються з позивачів, так як вони сплатила судовий збір в повному обсязі при зверненні з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1220,1268- 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10,11, 27,60, 61, 88, 137, 212-215 ЦПК України суд ,-
В задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному у порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує ,апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Є. Р. Остропілець