справа № 2010/7699/12
провадження 2/619/1269/13
07 жовтня 2013 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Остропілець Є.Р.
при секретарі Курдюкової О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Данилівського дослідного державного лісгоспу до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області «Про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки»,-
Заступник прокурора Харківської області, в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Данилівського дослідного державного лісгоспу звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним державний акт серії ЯИ №603798 від 12.11.2009 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.12.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за №4701; скасувати запис у Поземельній книзі та запис про держану реєстрацію державного акта на право власності серії ЯИ № 603798 на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1 (кадастровий номер №6322083002:00:000:0488); визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1 (кадастровий номер №6322083002:00:000:0488) вартістю 379 422 грн. за державою в особі Данилівського дослідного державного лісгоспу; зобов'язати ОСОБА_2 звільнити та повернути земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1 вартістю 379 422 грн. із кадастровим номером №6322083002:00:000:0488 за належністю Данилівському дослідному державному лісгоспу.
В обґрунтування позову зазначив, що згідно ст.ст. 13, 14 Конституції України земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.
Проведеною перевіркою встановлено, що на підставі рішення L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02.10.2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 набуто право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1.
Встановлено, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка відноситься до категорії земель лісового фонду та знаходиться на землях, які перебувають у постійному користуванні Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА на підставі матеріалів лісовпорядкування. Земельна ділянка, що передана у власність відповідачу, розташована на землях Південного лісництва Данилівського дослідного державного лісгоспу (квартал №152, виділ 7).
Данилівський дослідний державний лісгосп УкрНДІЛГА є підприємством державної форми власності та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1997 №1180 входить до переліку підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління Державного комітету лісового господарства України.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Данилівським дослідним державним лісгоспом не надавалося погодження щодо вилучення та подальшої передачі у приватну власність земельної ділянки, на яку набуто право власності ОСОБА_1, із земель, що перебувають у користуванні лісгоспу.
Крім того, встановлено, що Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району 02.10.2009 року на L сесії V скликання питання щодо передачі у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не вирішувалося. Рішення щодо передачі у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 02.10.2009 року на L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської радою Дергачівського району Харківської області не приймалося. Вказане підтверджується протоколом засідання L сесії V скликання Черкасько- Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02.10.2009 року, а також листом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 22.12.2009 року.
Державний акт серії ЯИ №603798 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, виданий ОСОБА_1, зареєстрований 12.11.2009 року за №010969300372 у Дергачівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".
Вартість вищевказаної земельної ділянки складає 379 422 грн., що підтверджується висновком експертизи від 25.03.2011 року.
Вищевикладені порушення чинного законодавства свідчать про незаконність та протиправність набуття ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер №6322083002:00:000:0488).
За вказаним фактом підроблення офіційного документа в.о. прокурора Харківської області 04.02.2011 року порушено кримінальну справу відносно голови Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_4 за фактом перевищення ним своїх службових повноважень та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України. Вказану кримінальну справу із затвердженим обвинувальним висновком направлено до суду.
В результаті протиправних дій вказаної посадової особи порушено інтереси держави в особі Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА та Державного комітету лісового господарства, у сфері управління якого перебуває Данилівський дослідний державний лісгосп.
Таким чином рішення, про яке є посилання у державному акті на право власності ОСОБА_1, відповідним органом місцевого самоврядування не приймалось, через що визнавати неіснуючий правовий акт не має сенсу та потреби. Лише державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі неіснуючого рішення, повинен бути визнаний недійсним, як такий, що виданий усупереч встановленому порядку.
Представник позивача Муха А.І. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій позов підтримує в повному обсязі, просить суд слухати справу у його відсутність.
Представник позивача Державного комітету лісового господарства України, Данилівського дослідного державного лісгоспу в судове засідання не з'явився, звернувся з відповідною заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно заперечень проти уточненої позовної заяви представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 посилається на те, що позивач у позові зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та знаходиться в постійному користуванні Данилівського держпісгоспу. Дане твердження безпідставне та необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів того, що прокуратурою Харківської області було здійснено будь-які дії по встановленню зазначених фактів, а саме не було проведено перевірку.
Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про прокуратуру", органи прокуратури проводять перевірки. Згідно до п.п 7.1 п. 7 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, за результатами перевірки складається доповідна записка, у якій зазначаються: підстав для проведення перевірки; фактичні дані, встановлені у ході її здійснення; встановлені порушення законів та пропозиції щодо вжиття заходів прокурорського реагування до їх усунення, притягнення до відповідальності винних службових осіб, відшкодування завданих збитків; пропозиції щодо можливості повернення оригіналів документів у разі їх витребування під час перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи зазначеного документу, як того вимагає вказана норма позивач до суду не надав, а тому є всі підстави вважати, що перевірки взагалі не було. З урахуванням цього твердження позивача безпідставні та необґрунтовані.
Також позивач у позові зазначає, що перевіркою встановлено, що рішення про передачу відповідачу № 1 земельної ділянки не приймалося і спірний державний акт видано на підставі неіснуючого рішення. Дане твердження безпідставне та необґрунтоване, оскільки Рішенням L сесії V скликання від 02.10.2009 року Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1888 га. Земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Вказане рішення на цей час є чинним, питання щодо визнання його недійсним чи про його скасування ніким не ставилося.
На виконання цього рішення ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_6 також звертає увагу та враховує позицію апеляційного суду Харківської області де у подібному позову прокуратури в задоволені позовних вимог було відмовлено. Підтвердженням цього є рішення апеляційного суду Харківської області від 02.10.2012 року.
У вказаному рішенні колегія суддів зазначила, що саме на підставі рішень ради відповідачу було видано державний акт, який позивач має намір визнати недійсним. Дана дія не можлива оскільки рішення селищної ради дійсне. Для визнання акту недійсним спочатку треба скасувати рішення ради (підставу видачі державного акту). Доказів того, що земельна ділянка одержана неправомірно, не має. В наявності є виражена воля органу місцевого самоврядування розпорядитися земельною ділянкою взагалі - шляхом надання її у власність відповідачу. Тому викладені в позову обставини не можуть розцінюватися як достатня правова підстава для припинення права власності відповідача.
З урахуванням цього твердження позивача необґрунтовані та безпідставні, а ОСОБА_1 належним чином і добросовісно набув право власності на спірну земельну ділянку, використовує її за цільовим призначенням, має державний акт на право власності на земельну ділянку.
Позивач у позові зазначає, що факт незаконності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку виключає саму можливість відчуження права власності іншій особі на законних підставах, в даному випадку ОСОБА_2. Дане твердження безпідставне та необґрунтоване, оскільки, як зазначалося вище ОСОБА_1 рішенням було надано у власність земельну ділянку. Також ОСОБА_1 отримав державний акт на цю землю та зареєстрував його в управлінні держкомзему. Саме з моменту реєстрації у ОСОБА_1 виникло право власності на цю землю, що передбачено ст. 125 ЗК України.
Згідно п. 1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Саме з урахуванням цієї норми ОСОБА_1 скористався своїм правом щодо розпорядження землею і продав земельну ділянку ОСОБА_2.
01 грудня 2009 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1888 га. Земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Вказана вище земельна ділянка, кадастровий номер належала продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 603798, що видано Черкасько- Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області 12.11.2009 року, на підставі рішення. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010969300372.
01 грудня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером № 4701 посвідчено вказаний вище договір купівлі-продажу та проставлено відмітку про перехід права власності, де новим власником у відповідності до зазначеного договору стала ОСОБА_2 (покупець).
Доказів того, що зазначений правочин не відповідає вимогам закону, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є - добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця, відчуження земельної ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація за рішенням суду, не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк. Жодної із перелічених підстав в даній справі не існує.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку крім випадків передбачених вищезазначеною статтею.
Відповідно до ст. 321 ЦК України та Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином твердження позивача безпідставні та необґрунтовані, а вимоги не базуються на нормах чинного законодавства.
Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні Данилівського дослідного державного лісгоспу. Дане твердження безпідставне та необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів того, що позивачем або інспекцією сільського господарства в Харківській області було здійснено виїзд на місцевість та зафіксовано вказаний позивачем акт та не міститься доказів того, що проведено перевірку стану дотримання земельного законодавства ОСОБА_1 та ОСОБА_2
3 урахуванням цього твердження позивача безпідставні та необґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1, 2 ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, зміст позовної заяви і позовні вимоги Прокурора - необґрунтовані, оскільки вони не підтверджені доказами, хоча, керуючись принципом змагальності сторін, ст. 10 ЦПК, Прокурор повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Прокурором не надано належних та допустимих доказів для задоволення позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Представник третьої особи: Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області в судове засідання не з'явилася, звернулася з відповідною заявою про розгляд справи за її відсутності, рішення просить прийняти на розсуд суду з урахуванням доказів наявних й справі.
Представник третьої особи: управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомили. До суду надійшли пояснення згідно яких вони посилаються на те, що відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам підсудні справи за заявами, зокрема з приводу визнання недійсними державних актів на право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Водночас, звертають увагу, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, договору відчуження земельної ділянки, рішення суду та з інших підстав, встановлених законодавством. Тому, вимога про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності підстави для його видачі (така позиція визначена Верховним Судом України - Ухвала від 08 червня 2011 року по справі про визнання недійсним державного акту на право власності на землю).
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, зокрема рішення місцевої, сільської, селищної ради про передачу у власність земельної ділянки, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
Таким чином, видача державного акту на право власності на земельну ділянку є підтвердженням факту виконання рішення місцевої, сільської, селищної ради про передачу у власність земельної ділянки як ненормативного правового акту органу місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» та за умови достатніх правових підстав, державний акт на право власності на земельну ділянку може бути визнаний недійсним у судовому порядку.
Стосовно визнання недійсним запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,1888 га за адресою: АДРЕСА_1.
01.01.2013 року набули чинності ЗУ «Про державний земельний кадастр», Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051 від 17.10.2012 року та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в новій редакції станом на 01.01.2013 рік), Постанова КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» № 703 від 22.06.2011 року (в новій редакції станом на 01.01.2013 року) та інші.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Відповідно до частини 2 статті 6 цього ж Закону держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України.
У зв'язку з чим повноваження територіальних органів Держземагснтства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припинилися.
З урахуванням викладеного, повідомляють, що відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень на даний час проводить Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зокрема, відповідно до п. 2 Порядку реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 року, державну реєстрацію права власності та інших речових прав проводять на нерухоме майно, крім випадку, встановленого абзацом третім цього пункту, а також облік безхазяйного нерухомого майна - структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру за місцем розташування нерухомого майна або більшої за площею його частини в межах територій, на яких такі органи діють.
В той же час Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права та обтяження, суб'єкти прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
З урахуванням вищевикладеного, на даний час Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області немає повноважень з ведення Державного реєстру прав, а також проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що фактично породжує виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно на відміну від Укрдержреєстр та структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.
З урахуванням вищевказаних змін в законодавстві України щодо кола органів та їх повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також припинення у зв'язку із цим повноважень територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), повідомляємо, що територіальним органом Мін'юсту, що забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру у Дергачівському районі Харківської області, є Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції.
Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на підставі рішення L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02.10.2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 набуто право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1.
Встановлено, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка відноситься до категорії земель лісового фонду та знаходиться на землях, які перебувають у постійному користуванні Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА на підставі матеріалів лісовпорядкування. Земельна ділянка, що передана у власність відповідачу, розташована на землях Південного лісництва Данилівського дослідного державного лісгоспу (квартал №152, виділ 7).
Данилівський дослідний державний лісгосп УкрНДІЛГА є підприємством державної форми власності та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1997 №1180 входить до переліку підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління Державного комітету лісового господарства України.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Данилівським дослідним державним лісгоспом не надавалося погодження щодо вилучення та подальшої передачі у приватну власність земельної ділянки, на яку набуто право власності ОСОБА_1, із земель, що перебувають у користуванні лісгоспу.
Крім того, судом встановлено, що Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району 02.10.2009 року на L сесії V скликання питання щодо передачі у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не вирішувалося. Рішення щодо передачі у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 02.10.2009 року на L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської радою Дергачівського району Харківської області не приймалося. Вказане підтверджується протоколом засідання L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02.10.2009 року, а також листом Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 22.12.2009 року.
Державний акт серії ЯИ №603798 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, виданий ОСОБА_1, зареєстрований 12.11.2009 року за №010969300372 у Дергачівському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".
Вартість вищевказаної земельної ділянки складає 379 422 грн., що підтверджується висновком експертизи від 25.03.2011 року.
Вищевикладені порушення чинного законодавства свідчать про незаконність та протиправність набуття ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер №6322083002:00:000:0488).
За вказаним фактом підроблення офіційного документа в.о. прокурора Харківської області 04.02.2011 року порушено кримінальну справу відносно голови Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_4 за фактом перевищення ним своїх службових повноважень та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.
Відповідно вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.06.2013 року ОСОБА_4 був засуджений за ст.ст. 365 ч.3, 366 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно - розпорядницьку посаду в органах місцевого самоврядування строком на 2 року із застосуванням ст. 75 КК України ОСОБА_4 було звільнено з іспитовим строком 3 роки.
Вирок набрав чинності.
Згідно вказаного вироку всі рішення, які були прийняті Ч.Лозівською Радою Харківської області Дергачівського району під керівництвом голови Ч.Лозівської сільської Ради ОСОБА_4 по передачі у власність вказаної земельної ділянки і видачі держаного акту на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 визнані судом недійсними.
Відповідно до ст.61 ч.4 ЦПК України…вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В результаті протиправних дій вказаної посадової особи порушено інтереси держави в особі Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА та Державного комітету лісового господарства, у сфері управління якого перебуває Данилівський дослідний державний лісгосп.
Таким чином рішення, про яке є посилання у державному акті на право власності ОСОБА_1, відповідним органом місцевого самоврядування не приймалось, через що визнавати неіснуючий правовий акт не має сенсу та потреби. Лише державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі неіснуючого рішення, повинен бути визнаний недійсним, як такий, що виданий усупереч встановленому порядку.
Зазначена правова позиція підтверджується постановою Верховного суду України від 20.02.2012 року по справі № 6-78цс11 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1391/0/4-12, де зазначено, що «оскільки судом установлено, що рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідача сільською радою не приймалося, тому суд правильно визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку без скасування правової підстави видачі такого акта - рішення сільської ради».
В результаті противоправних дій порушено інтереси держави в особі Державного комітету лісового господарства України та Данилівського дослідного державного лісгоспу стосовно реалізації прав законного користувача щодо спірної земельноїділянки, отримання від неї корисних властивостей на правах законного користувача землі.
Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів тощо.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного суду України у постанові від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч вимог закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею.
Факт незаконності набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку виключає саму можливість відчуження права власності іншій особі на законних підставах. Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу спірної ділянки, спрямований на протиправне відчуження об'єкта права власності українського народу - земель, вказаний правочин є таким, що порушує публічний порядок.
Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Враховуючи, що спірна ділянка вибула з володіння держави всупереч волі власника та вимог законодавства тому у ОСОБА_2, (нинішній власник земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2009 року), не виникло право власності. Вказане право повинно бути визнано за державою в особі Данилівського дослідного державного лісгоспу.
Суд виходячи з даної позиції, підлягає визнанню недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 01.12.2009 року, укладений між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 4701, а також підлягає скасуванню запис у Поземельній книзі та запис про державну реєстрацію державного акта на право власності серії ЯИ № 775523, а сама ділянка підлягає витребуванню та поверненню у державну власність.
Вимоги позивача про визнання права власності вказаної ділянки за державою не підлягають задоволенню у зв*язку з тим, що такі вимоги не передбачені діючим законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11,59,60,61,88, 208,209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 118, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 378, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» суд, -
Позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Данилівського дослідного державного лісгоспу до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області «Про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки - задовольнити частково.
Визнати недійсним державний акт серії ЯИ №603798 від 12.11.2009 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_1.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.12.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за №4701.
Скасувати запис у Поземельній книзі та запис про держану реєстрацію державного акта на право власності серії ЯИ № 603798 на земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1 (кадастровий номер №6322083002:00:000:0488).
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити та повернути земельну ділянку, площею 0,1888 га, по АДРЕСА_1 вартістю 379 422 грн. із кадастровим номером №6322083002:00:000:0488 за належністю Данилівському дослідному державному лісгоспу.
В інших вимогах прокурора - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Є. Р. Остропілець