Справа № 454/1936/13-ц
15 жовтня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
при секретарі Матолінець З.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, вказавши, що 12.02.2009р. на умовах договору позики ним передано грошові кошти в сумі 106000грн ОСОБА_2, ці кошти останній зобов'язався повернути позивачу 20.06.2010р. Підтвердженням укладення договору позику є власноручно написана відповідачем розписка, в якій він засвідчує факт передання йому позивачем 106000грн. По закінченню зазначеного строку відповідач суму позики позивачу не повернув, ухиляється від цього. 23.11.2010р. на ім'я ОСОБА_2 позивачем було направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення з вимогою добровільно сплатити суму позики, а також штрафні санкції з прострочення грошового зобов'язання.
На момент подачі даного позову сума позики позивачу не повернута, будь-яких відомостей від відповідача щодо умов та порядку повернення позики до мене не надходило.
Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 21.09.2012р. ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він заволодів грошима потерпілого ОСОБА_1 в сумі 106000грн, тому його дії кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, вирок набрав законної сили.
На підставі наведеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь 132 367,46грн, з них: борг за договором позики - 106000грн; інфляційні нарахування - 11833,28грн; відсотки від суми позики в розмірі облікової ставки НБУ - 7072,95грн; три відсотки річних - 3461,23грн та суму витрат на правову допомогу - 4000грн.
03.10.2013р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики в розмірі 106000грн.
Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд справу слухати за його відсутності, зменшені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач, ОСОБА_2, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце судового розгляду справи, про що свідчить його особиста розписка.
Тому судом зі згоди позивача прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні досліджено розписку від 12.02.2009р., в якій вказано, що «Я, ОСОБА_2, проживаючий в АДРЕСА_1 позичив у ОСОБА_1 106 (сто шість) тисяч гривень, які зобов'язуюсь віддати до 20 червня 2010 року». Розписка підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4
Так, відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України, яка визначає вимоги щодо форми договору позики, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Згідно ч. 2 цієї статті - на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом досліджено матеріали кримінальної справи №1-212/11, зокрема висновок судово-почеркознавчої експертизи №1909 від 26.07.2011р., яким встановлено, що текст розписки, наданої 12.02.2009р. ОСОБА_2 на ім"я ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_2. Підпис від імені ОСОБА_2, який міститься на розписці, наданій 12.02.2009р. ОСОБА_2 на ім"я ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 39-42), що було також предметом дослідження у кримінальній справі та зазначено у вироку суду по цій справі(вирок набрав законної сили), тому згідно ч.4 ст.60 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, яка визначає обов'язок позичальника повернути позику, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом ОСОБА_2 свого обов'язку по поверненню грошей до 20.06.2010р. не виконав, тому позивач направляв йому письмову вимогу про повернення позики 20.11.2010р. на адресу зазначену у розписці. Жодних дій для сплати боргу, як зазначає позивач, відповідач не вчинив, тому суму позики слід стягнути в судовому порядку.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач не пропустив трьохрічного строку позовної давності, оскільки згідно поштової квитанції №00060200 він направив поштою позовну заяву 20.06.2013р., тобто в останній день строку (строк повернення позики 20.06.2010р.).
Таким чином, задоволення позову про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором позики, а також судового збору, сплаченого позивачем відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК, буде відповідати умовам договору, закону та принципу справедливості.
Керуючись ст..ст..10, 60, 88, 197, 21-215 ЦПК України та на підставі ст..1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,
Зменшені позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 106 000(сто шість тисяч)грн. заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1060 ( одну тисячу шістдесят)грн. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана в суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий: Л. Ю. Фарина