Справа № 308/9187/13-ц
25.09.2013 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Бенца К.К.,
при секретарі - Надь Н.Ю.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 26.02.2013 року в сумі 8830, 38 гривень , з яких : сума позики - 8800 гривень, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1100 дол.США ; три проценти річних від простроченої суми позики за час її прострочення з 21.03.2013 року по 31.05.2013 року - 30,38 грн. Мотивуючи свої позовні вимоги , позивач вказує на те, що 26.02.2013 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого, позивач ОСОБА_2 надав відповідачу суму позики у розмірі - 8 800 гривень, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1100 дол.США строком до 20.03.2013 року. Однак, взяті на себе зобов'язання, щодо повернення грошових коштів у порядку та умовах передбачених договором відповідач ОСОБА_3 не виконав. Письмову вимогу позивача ОСОБА_2 про виконання зобов'язань згідно умов договору позики, відповідачем залишено без задоволення. Посилаючись на вказані обставини, а також на норми ст.ст. 25,526, ч.1 ст.530 ЦК України позивач просить суд, стягнути на свою користь з відповідача загальну заборгованість за договором позики від 26.02.2013 року в сумі 8830, 38 гривень , судові витрати та понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1500 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові. Не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляли, клопотань про відкладення справи та письмових заперечень до суду не надходило, тому суд згідно ч.4 ст.169 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судом встановлено, що 26.02.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики відповідно до умов якого, позивач ОСОБА_2 передав відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі - 8 800 гривень, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути ОСОБА_2 таку ж суму грошових коштів в строк до 20.03.2013 року.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)
передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені
родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму гро-шових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір
позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими озна-ками.
Правовідносини між сторонами виникають з норм ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з положеннями статей 530,612,625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторо-нами.
Проте відповідач ОСОБА_3 до теперішнього часу не виконав свої зобов'язання перед позивачем ОСОБА_2 за вищевказаним договором позики щодо повернення грошових коштів в сумі 8800 гривень .
У відповідності до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув
суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ч.1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за немож-ливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановле-ного індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої
суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5 договору позики, у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми.
Вирішуючи дану справу, суд також враховує положення ч.1,2 ст.533 ЦК України, які
встановлюють, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язані виз-начено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визнача-ється за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визна-чення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 не виконував належним чином, то у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення коштів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 згідно договору позики від 26.02.2013 року заборгованість в сумі 8830, 38 гривень , з яких : сума позики - 8800 гривень, три проценти річних від простроченої суми позики за час її прострочення з 21.03.2013 року по 31.05.2013 року - 30,38 гривень підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно норм ст.79 ЦПК України до судових витрат належать зокрема витрати на правову допомогу. За надання правової допомоги адвоката позивач сплатив 1 500,00 грн., що підтверджується квитанцією банку про оплату від 24.05.2013 року. Розмір витрат пов'язаних з правовою допомогою в сумі 1500 гривень , розрахований у відповідності до положень ЗУ "Про граничний розмір компенсацій витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011р. та підтверджується крім квитанції банку про оплату від 24.05.2013 року, договором № 03/2013 від 20.05.2013 року, актом виконаних робіт від 31.05.2013 року.
Керуючись ст.ст. 526, 533, 625,1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 26.02.2013 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 -8830, 38грн.
(вісім тисяч вісімсот тридцять гривень 38 коп.) боргу, з яких: 8 800,00 (вісім тисяч вісімсот гривень) - сума позики за договором позики; 30,38 грн. (тридцять гривень 38 коп.,)- три проценти річних від простроченої суми позики за час її прострочення з 21.03.2013 року по 31.05.2013 року .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплаченого ним суми судового збору в розмірі 229,40 грн.( двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок)
та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень ( одна тисяча п'ятсот гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца