Справа № 303/5884/13-ц
2/303/2888/13
Номер рядка стат.звіту-29
17 жовтня 2013 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Заболотного А.М.
при секретарі Штець І.І.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судові засідання, призначені на 06 вересня 2013 року та 17 жовтня 2013 року представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника; представником у суді може бути адвокат; повноваження представників сторін мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи, а повноваження адвоката можуть також посвідчуватись ордером або договором; до ордера додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій; представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа; обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності (ч.ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 40, п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 42, ч.ч. 1, 2 ст. 44 ЦПК України). Представник своїми діями реалізує процесуальні права та виконує процесуальні обов'язки відповідного довірителя. Сторони та інші особи, які беруть участь у розгляді справи, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, у разі неповідомлення вважається, що сторони, інші особи не з'явилися в засідання без поважних причин (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, у виняткових випадках за клопотанням сторони суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів (ст. 157 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 п.п. 1-3, ч. 3 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі: неявки в судове засідання сторони, про яку нема відомостей, що їй вручена судова повістка; першої неявки в судове засідання сторони, оповіщеної у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вона повідомила про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Ці норми кореспондуються з підставами для залишення заяви без розгляду, встановленими ч. 1 п. 3 ст. 207 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» (рішення від 28.10.1998 року), «Круз проти Польщі» (рішення від 19 червня 2001 року). У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
В судове засідання представник не з'явився повторно. Крім того, процесуальний закон не пов'язує залишення судом позову без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання сторони позивача з поважністю причин такої неявки.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин позов ПАТ КБ «Приватбанк» слід залишити без розгляду, роз'яснивши, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 169, 207, 208-210 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Заболотний