Справа № 435/7491/13-ц
17 жовтня 2013 року м. Луганськ
Жовтневий районний суд міста Луганська
у складі:
головуючого судді Дідоренко А.Е.,
при секретарі Болотовій І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальним майном Луганської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
18.07.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.03.1998 року, яке було видано відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради. Інші 2/3 частини вказаного нерухомого майна належать на праві власності позивачу та її доньці ОСОБА_3 на підставі того саого правовстановлюючого документу. Позивач зазначає, що вона у шестимісячний строк після відкриття спадщини звернулася до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, однак вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки за життя ОСОБА_2 не зареєстрував своє право власності на предмет спадщини. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1, посилаючись на положення ст. ст. 1261, 1268 ЦК України, просить суд ухвалити рішення, яким встановити, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя на праві власності належала 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/3 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
До початку судового засідання від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшла заява з проханням провести розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі / а. с. 30/.
Представник відповідача УКМ Луганської міської ради у судове засідання не з»явився, до його початку надав суду заяви з проханням розглянути справу за його відсутності, вирішення спору залишив на розсуд суду / а. с. 31/.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті вимог при її попередньому розгляді.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності визнається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не вбачається з закону чи незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Судом встановлено наступне.
06.03.1998 року Відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло / а. с. 7/, згідно якого квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках.
Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на 1/3 частину вказаного нерухомого майна за кожною було зареєстровано шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об»єкту нерухомого майна 10.04.2013 року , номери записів про право власності:839610 та 839712.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Вольвака С.В. від 29.04.2013 року № 2062364 / а. с. 10/ було відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, оскільки він помер.
Згідно свідоцтва про смерть / а. с. 5/ ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
На момент смерті ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 / а. с. 6 - копія свідоцтва про укладення шлюбу/.
З паспорту ОСОБА_1 / а. с. 4 - копія/ вбачається, що вона з 27.03.1981 року постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно повідомлення П»ятої Луганської державної нотаріальної контори від 30.08.2013 року №1272/01-16 / а. с. 33 - 34/ після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» зазначив наступне.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на набуте до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).
Згідно ст. 128 ЦК України / в ред. 1963 року/ право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Обов»язкова реєстрація права власності в органах бюро технічної інвентаризації майна вказаними нормативними актами передбачена не була.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був прийнятий 01.07.2004 року.
Таким чином суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким встановити, що момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на праві власності належала 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке було видано 06.03.1998 року відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог законодавству України, суд дійшов висновку про можливість визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2. помер, не залишивши заповіту. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина - позивач ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину, постійно проживаючи разом зі спадкодавцем на момент його смерті.
Доказів того, що ОСОБА_2 мав інших спадкоємців першої черги окрім позивача, які б у передбаченому законом порядку прийняли спадщину після його смерті /звернулися з заявою про прийняття спадщини до органів нотаріату та/або фактично прийняли спадщину, постійно проживаючи разом зі спадкодавцем на момент його смерті/, - суду протягом розгляду справи надано не було. Клопотань про витребування додаткових доказів не заявлялося.
Приймаючи таке рішення, суд виходить з того, що у позасудовому порядку використати своє право на спадкування позивач не має можливості через те, що право власності спадкодавця на спадкове нерухоме майно не було зареєстровано ним за життя, а реєстрація речових прав за померлими особами не передбачено діючим законодавством України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 328, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 130, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
Встановити, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на праві власності належала 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке було видано 06.03.1998 року відділом по приватизації житлового фонду Луганської міської ради.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська.