198/456/13-ц
2/0198/160/13
17.10.2013
01.10.2013 жовтня 2013 року Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., при секретарі Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Юр"ївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Юр»ївського району Дніпропетровської області , треті особи по справі Юр»ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Державна реєстраційна служба Юр»ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області,
про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_2, якому за життя на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1, при цьому після смерті батька позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги.
Однак, оформити спадкові права на даний житловий будинок з господарськими спорудами позивач не в змозі, оскільки 03.07.2013 року, звернувшись до Юр»ївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у вигляді вищезазначеного житлового будинку , отримав відмову з тих підстав, що у нього відсутній правовстановлюючий документ на належний спадкодавцеві будинок, при цьому наданий позивачем договір купівлі-продажу вказаного будинку від 24.06.1974 року нотаріусом, як належний правовстановлюючий документ на нерухоме майно , прийнятий до уваги не був, оскільки останній не пройшов державної реєстрації в порядку передбаченому законом. Здійснити в даний час державну реєстрацію даного договору позивач не в змозі, оскільки відповідно до Закону України » Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень « - державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, однак останній помер.
За таких обставин позивач позбавлений можливості в звичайному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину, а відтак за захистом своїх прав мусить звертатися до суду.
Посилаючись на ст. ст. 3, 10, 15, 114, 213 ЦПК України позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надавши суду заяву про розгляд справи в його відсутності, при цьому позовні вимоги повністю підтримав, судові витрати по справі просив залишити за ним (ас.91).
Відповідач по справі Олександрівська сільська рада Юр»ївського району в судове засідання не з»явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, при цьому позовні вимоги повністю визнали (ас. 27, 73).
Третя особа по справі на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог , а саме Юр"ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в судове засідання не з"явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їхньої участі , заперечень проти позову не надали (ас. 63, 89).
Третя особа по справі Державна реєстраційна служба Юр»ївського РУЮ Дніпропетровської області в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (ас. 87).
Суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності не з"явившихся сторін по справі , на підставі наявних у ній письмових матеріалів про права та взаємовідносини останніх, при цьому відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить встановленими наступні обставини:
- згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.12.1980 року (ас.5), батьком позивача є ОСОБА_2;
- згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 10.11.2012 року, яка долучена до матеріалів справи (ас. 6), батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В судовому засіданні встановлено, що за життя батько позивача ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 24.06.1974 року придбав жилий будинок в АДРЕСА_1, який був посвідчений виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Юр»ївського ( раніше Павлоградського) району Дніпропетровської області за № 33 (ас.14).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Юр»ївського району № 13 від 13.05.2013 року (ас.16), в зв»язку з проведенням інвентаризації жилих будинків по АДРЕСА_1 , будинку, який на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_2 , присвоєно номер НОМЕР_3.
Згідно довідки КП « Павлоградське МБТІ» м. Павлоград Дніпропетровської області за № 194 від 03.09.2013 року (ас.62), згідно поточної інвентаризації, проведеної 29.05.2013 року на території домоволодіння АДРЕСА_1 самочинного будівництва не виявлено, інвентаризаційна справа на даний будинок заведена, видавався технічний паспорт, копія якого, виготовлена на ім»я ОСОБА_2, долучена до матеріалів справи (ас.9-13).
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2013 року, копія якої долучена до матеріалів справи (ас.7), вбачається, що позивачу відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, у зв»язку з відсутнім правовстановлюючим документом на житловий будинок , з посиланням на п. 4.18 глави 10 розділу 11 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «, затвердженого наказом МЮУ 22.02.2012 року № 296/5 , відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючого документа про належність цього майна спадкодавцю та Витягу з реєстру прав власності. Відсутність вказаного документу не дає можливості видати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року» Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов»язкової реєстрації таких прав.
Згідно довідки Олександрівської сільської ради Юр»ївського району № 872 від 17.09.2013 року (ас.84), згідно по господарської книги № 3 за 1977-1979 роки, особовий рахунок НОМЕР_4 головою господарства з 1977 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року в будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_2, при цьому по господарські книги за 1974-1976 роки ( на момент купівлі ОСОБА_2 будинку) в сільській раді не збереглися.
Враховуючи, що відповідно до записів в по господарських книгах Олександрівської сільської ради Юр»ївського району Дніпропетровської області за періоди з 1977 року до дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 року) особовий рахунок НОМЕР_4 на житловий будинок за АДРЕСА_1 було зареєстровано на ім'я батька позивача ОСОБА_2 (а.с.84), суд вважає, що у померлого виникло право власності на спірний житловий будинок до проведення інвентаризації житлового фонду в сільській місцевості , відповідно до діючого на даний період ЦК України 1963 року та підзаконних нормативних актів, в тому числі Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, якими не було передбачено реєстрації права власності на житлові будинки у сільській місцевості, за виключенням міст та селищ міського типу, а право власності виникало на підставі записів у по господарських книгах місцевих рад відповідно до Вказівок по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5 та в послідуючі роки, при цьому до введення в дію з 01 січня 2004 року ЦК України 2003 року момент права власності на нерухоме майно, в тому числі і на житлові будинки, не залежав від проведення державної реєстрації такого права.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, могли бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними по господарських книг, із додатками списків громадян, яким ці будинки належать. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року передбачала обов»язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах. Тобто записи у по господарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Разом з тим , за життя спадкодавцем ОСОБА_2 не були отримані правовстановлюючі документи на вищезазначений житловий будинок у вигляді свідоцтва про право власності , а відтак, постановою державного нотаріуса Юр»ївської державної нотаріальної контори від 03.07.2013 року позивачеві відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_2, в зв»язку з відсутнім правовстановлюючим документом на житловий будинок (ас.7).
З матеріалів спадкової справи № 02-14, копія якої долучена до матеріалів справи (ас. 46 - 57 ), вбачається, що позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька (ас.47), інших спадкоємців за законом , окрім позивача , не встановлено, оскільки дружина померлого відмовилася від частки в спадковому майні (ас. 48).
Згідно ст. 328 ЦК України 2003 р. право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Оскільки позивачеві нотаріусом відмовлено в оформлені спадкових прав після смерті батька, то останній позбавлений можливості оформити право на спадщину на житловий будинок в позасудовому порядку.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у строки, встановлені ст.1270 ЦК України та видачі відповідного свідоцтва.
Спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні правовстановлюючі документи.
За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов»язковим, коли об»єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов»язковій державній реєстрації.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід»ємною частиною правовстановлюючого документа.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).
З огляду на положення ст. 1216 ЦК України (спадкуванням є перехід прав та обов»язків від фізичної особи, яка померла до спадкоємців), враховуючи, що до позивача перейшло право на домоволодіння, що належало спадкодавцеві за життя , але отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно в порядку спадкування за законом позивач не в змозі через відсутність у останнього правовстановлюючого документу на спадкове майно, суд знаходить, що питання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права власності на це майно.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Відтак, право позивача підлягає захисту, шляхом визнання за ним права власності на належне спадкодавцю нерухоме майно у вигляді житлового будинку з господарським спорудами АДРЕСА_1.
Враховуючи волю позивача, суд знаходить можливим судові витрати по справі залишити за останнім.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 213, 215, 218, 222, 294 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Олександрівської сільської Ради Юр"ївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Сергіївка Юр»ївського району Дніпропетровської області, гр. України право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів, з дня отримання копії рішення, апеляційної скарги.
Суддя : С.О.Маренич