Головуючий у 1-й інстанції: Незнамова І.М.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"08" жовтня 2013 р. Справа № 565/1097/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Євпак В.В.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "20" серпня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
01 липня 2013 року ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік, починаючи з 01.11.2012 року. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області є неправомірними з огляду на те, що останній керувався листами-роз'ясненнями, а не законами, перерахувавши пенсію з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 20 серпня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області щодо перерахунку позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік в розмірі 1982,63 грн., починаючи з 01 січня 2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив постанову суду від 20.08.2013 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що УПФ м. Кузнецовська, згідно протоколу №258 від 19.03.2010 року, ОСОБА_5 була призначена пенсія по інвалідності з 12.01.2010 року.
ОСОБА_4 є чоловіком ОСОБА_5 на спільному утриманні яких перебував неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.11.2011 року.
Після смерті дружини ОСОБА_4 звернувся за призначенням пенсії по втраті годувальника.
ОСОБА_4 з 15.11.2011 року була призначена пенсія по втраті годувальника на неповнолітнього сина ОСОБА_6, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При призначенні пенсії, в формулу для розрахунку пенсії було включено показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік (1982,63 грн.).
З метою приведення у відповідність розміру пенсії до норм чинного законодавства, Розпорядженням №121492 від 10.10.2012 року пенсію позивача було перераховано та з 01.11.2012 року змінено показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на той, який був включений в формулу для визначення розміру пенсії померлого годувальника, а саме за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн..
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з незаконності дій відповідача при перерахунку пенсії позивачу в 2012 році, із зміною показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, з якої сплачено страхові внески та яка враховувалася при призначенні пенсії.
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі втрати годувальника.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії у зв"язку з втратою годувальника призначається у відсотках від пенсії померлого годувальника.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено два варіанта переведення з одного виду пенсії на інший, зокрема на пенсію у зв"язку з втратою годувальника:
- на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду;
- за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. (У даному випадку йдеться про заробітну плату і стаж померлого годувальника).
Таким чином, показник середньої заробітної плати з якого сплачені страхові внески, що застосовувався при призначенні пенсії у році, що передує смерті годувальника можливий лише за умови, що годувальник на день смерті не отримував пенсії.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції, яка була прийнята з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області задовольнити, постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "20" серпня 2013 р. в частині задоволення позовних вимог - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовути ОСОБА_4 в задоволенні вимог.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н.Вараш,25А, м.Кузнецовськ, Рівненська область, 34400