30 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5232/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі судового засідання - Петренко О.В.,
за участю:
представника позивача - Кішко Д.О.,
представника відповідача - Гриценка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
30 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (надалі - позивач; ТОВ "Кононівський елеватор") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області (далі-відповідач; ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2013 року № 0007401502.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства не вчиняв. Вказував на те, що подання скарги на платника (додаток 8 до податкової декларації) дає право підприємству на включення податкової накладної до складу податкового кредиту звітного періоду. В нормі законодавства не вказано, що з поданням додатку № 8, подаються лише податкові накладні звітного періоду, зазначено що податкові накладні, по яких порушено порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, подаються зі звітною декларацією з податку на додану вартість в якому отримано таку податкову накладну. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 22.05.2013 року № 0007401502 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що ТОВ "Кононівський елеватор" в порушення пункту 198.2, статті 198, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року на підставі Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) податкову накладну, виписану постачальником ТОВ "Сітіомі Холдінг" у попередньому звітному податковому періоді, а саме: у вересні 2012 року (п/н № 40/2 від 24.09.2012 року на суму ПДВ 57115,87 грн) та в порушення вимог абз. 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надано разом із заявою скаргою на постачальника ТОВ "Сітіомі Холдінг" документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або підтверджують факт отримання таких товарів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходив з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (ідентифікаційний код 32284263) є юридичною особою, зареєстроване рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради за № 10021070003000256 від 19.02.2003 року. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.03.2003 року за № 313, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві. Зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.02.2010 року № 100267193.
У період з 15.04.2013 року по 19.04.2013 року ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Кононівський елеватор" з питань правомірності включення до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року податкової накладної по взаєморозрахунках з ТОВ "Сітіомі Холдінг".
25.04.2013 року за результатами перевірки відповідачем складено акт № 2305/15.2/32284263, яким зафіксовано порушення пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ " Кононівський елеватор ": завищено податковий кредит за листопад 2012 року в сумі 57116 грн; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 року в розмірі 57116 грн (а.с. 7-13).
22.05.2013 року на підставі акту перевірки від 25.04.2013 року № 2305/15.2/32284263 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення рішення № 0007401502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 57116 грн (а.с. 14).
Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.
Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок податкового органу, викладений в акті перевірки про порушення позивачем пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Кононівський елеватор" було подано до податкового органу разом з податковою декларацією з ПДВ за листопад 2012 року заяву за листопад 2012 року в якій зазначено про порушення ТОВ "Сітіомі Холдінг" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №40/2 від 24.09.2012 року на суму ПДВ 57115,87 грн та додаток № 8 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, тому відповідач дійшов висновку, що подана заява зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого терміну звітного податкового періоду у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а від так дана заява не може бути підставою для включення до складу податкового кредиту за листопад 2012 року податкової накладної за вересень 2012 року.
Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
З огляду на викладене, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість.
Суд зазначає, що загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.
Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Отже, чинним законодавством не встановлено зв'язок між датою складення податкової накладної та датою її отримання, натомість чітко передбачено, що право на податковий кредит виникає з дати отримання податкової накладної.
Крім того, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Виходячи із системного аналізу положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.
За приписами пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ "Кононівський елеватор" та ТОВ "Сітіомі Холдінг" позивачем надано до матеріалів справи документи, а саме: договір купівлі-продажу № 21092012/1 від 21.09.2012 року; специфікацію до договору № 21092012/1 від 21.09.2012 року; видаткову накладну від 24.09.2012 року № ПС-0000166; рахунок-фактуру від 24.09.2012 року № ПС-0000036; платіжне доручення № 4038 від 31.10.2012 року; акт приймання-передачі від 24.09.2012 року до договору № 21092012/1(а.с. 59-65).
В результаті взаємовідносин ТОВ "Кононівський елеватор" з ТОВ "Сітіомі Холдінг" (код 32827667) останнім виписана податкова накладна № 40/2 від 24.09.2012 року на суму ПДВ 57115,87 грн.
Проте, контрагентом позивача дана податкова накладна не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв'язку з чим позивач позбавлений права на включення таких податкових накладних до податкового кредиту.
Разом з тим, ТОВ "Кононівський елеватор" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року та додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/ або) порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до податкового кредиту за листопад 2012 року включено податкову накладну № 40/2 від 24.09.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Сітіомі Холдінг" на суму ПДВ 57115,87 грн (а.с. 66-93).
Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Отже, зазначеними нормами Податкового кодексу України передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.
Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1402/18697) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в якій передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивач за датою отримання податкової накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за листопад 2012 року (а.с.109).
Також суд зазначає, що оскільки ТОВ "Сітіомі Холдінг" в порушення вимог ПК України не зареєструвало податкову накладну № 40/2 від 24.09.2012 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, то позивачем правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства разом з декларацією з ПДВ за листопад 2012 року було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Додаток №8).
Слід зазначити, що за змістом п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України звернення за скаргами на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами. Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим п. 201.10 ст. 20 Податкового кодексу України, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною. У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що факту відсутності первинних документів відповідачем при перевірці не встановлено, будь-яких інших порушень при формуванні податкового кредиту не виявлено суд дійшов висновку про правомірність включення ТОВ "Кононівський елеватор" до складу податкового кредиту в податковій декларації по податку на додану вартість з врахуванням поданого додатку №8, податкової накладної, виписаної постачальником в попередньому звітному періоді.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Податковим органом не надано доказів на підтвердження встановленого порушення та не доведено суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0007401502 від 22.05.2013 року.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007401502 від 22.05.2013 року.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 571,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3675 від 28.08.2013 року (а.с.2), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 22.05.2013 року № 0007401502.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" витрати зі сплати судового збору у розмірі 571,16 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2013 року.
Суддя І.Г. Ясиновський