Іменем України
17 вересня 2013 р. Справа №801/8038/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача - Метельська І.О., довіреність № 06-02/1 від 02.01.2013 року;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Первомайського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України
до Красноперекопської об'єднаної державної фінансової інспекції
про визнання протиправними та скасування п. 2 обов'язкових для виконання вимог,
Первомайське управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування п. 2 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово господарської діяльності Первомайського управління водного господарства від 25.06.2013 року № 27-14/1036. Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті ревізії обставини, що стали підставами для вимог щодо усунення порушень, суперечать нормам законодавства, з огляду на що вимоги відповідача є незаконними та необґрунтованими. Надані до акту ревізії заперечення, відповідачем не прийнято до уваги та винесено спірні вимоги щодо усунення порушень, виконання яких є обов'язковим. На думку позивача, висновків ревізора є необґрунтованими, здійсненими за довільним трактуванням законодавчих норм, а тому вимоги відповідача підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надавав.
Суд, враховуючі думку представника позивача, якій не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Красноперекопською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Автономній Республіці Крим відповідно до п.8.1.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 2-й квартал 2013 року на підставі направлень на проведення ревізії від 07.05.2013 року №36, №37 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Первомайського управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено акт від 10.06.2013 року № 27-21/33 (а.с.25-100).
Первомайське управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України не погоджуючись з висновками акта Красноперекопської об'єднаної державної фінансової інспекції № 27-21/33 від 10.06.2013 року подало заперечення №374 від 11.06.2013 року (а.с.101-104).
За результатами розгляду заперечень Красноперекопська об'єднана державна фінансова інспекція направила на адресу Первомайського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України висновки на заперечення, відповідно до змісту яких заперечення не прийнято, а висновки акта ревізії залишено без змін.
Судом встановлено, що Красноперекопською об'єднаною державною фінансовою інспекцією на підставі акту від 10.06.2013 року № 27-21/33 та висновків на заперечення було складено та направлено на адресу позивача вимоги про усунення порушень, відповідно до яких, зокрема, пунктом 2 зазначено: в порушення п.17, п.19, п.23, п.46 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року №228, Первомайським управлінням водного господарства Державного агентства водних ресурсів України необґрунтовано включено в дохід спеціального фонду кошторису суми (заробітна плата та нарахування на заробітну плату), які відшкодовані отримувачами послуг. Крім того, в порушення п.4,7 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI, п.17, п.37 та п.49 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року №228 проведено покриття за рахунок загального фонду видатків пов'язаних з наданням платних послуг (оплата заробітної плати працівникам, які задіяні в наданні платних послуг), без відновлення касових видатків загального фонду, а втрачено за напрямками спеціального фонду, що призвело до необґрунтованих витрат загального фонду державного бюджету на загальну суму 111251,19 гривень. У зв'язку із чим зобов'язано здійснити заходи передбачені вимогами діючого законодавства щодо відшкодування витрат загального фонду в сумі 111251,19 гривень та перерахувати їх до загального фонду Державного бюджету.
Не погоджуючись з вимогами пункту 2 ревізії щодо проведення необґрунтованих витрат бюджетних коштів, позивач, оскаржуючи правомірність цієї вимоги, просить суд визнати протиправним та скасувати п. 2 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Первомайського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України від 25.06.2013 року №27-14/1036.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 19 Господарського кодексу України однією з сфер державного фінансового контролю за господарською діяльністю суб'єктів господарювання є збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності.
Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", положення якого визначають правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
На вимогу частини 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
З положень частини 1 статті 4 названого Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Щодо пункту 2 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Первомайського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України від 25.06.2013 року №27-14/1036, судом встановлено наступне.
В ході ревізії встановлено порушення п.4, ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456 VI та п.17, п.23,п.37 та п.49 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затверджених Постановою КМУ від 28.02.2002 року №228 позивачем проведено покриття за рахунок загального фонду видатків пов'язаних з наданням платних послуг без відновлення касових видатків загального фонду, а витрачено за напрямками спеціального фонду, що призвело до необґрунтованих витрат загального фонду за травень-листопад 2012 року на суму 111251,19 гривень (КЕКВ 1110 в сумі 82347,29 гривень; КЕКВ 1120 в сумі 28903,90 гривень).
Суд вважає такий висновок необґрунтованим з огляду на наступне.
Первомайське управління водного господарства Автономної Республіки Крим є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.
У своїй діяльності Управління керується Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України, актами Президента України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що мають міжгалузеве значення, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, наказами, рішеннями колегії та іншими нормативними документами і актами Держводагентства, рішеннями місцевої державної адміністрації, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству, а також Положенням про Первомайське управління водного господарства, затверджене наказом Державного агентства водних ресурсів України від 31 січня 2012 року № 32 (а.с.9-18).
Первомайське управління водного господарства Автономної Республіки Крим є юридичною особою, ідентифікаційний код 053791, організаційно-правова форма за КОПФГ - державна організація (установа, заклад), зареєстрованим Первомайською районною державною адміністрацією з 10.03.1995, що підтверджується Довідкою АБ №435723 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.20).
Судом встановлено, що фінансування водогосподарських організацій здійснюється за програмою 24007050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу і управління водними ресурсами», витрати здійснюються відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України і статтею 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».
Відповідно до п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України - власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Згідно цієї ж статті надходження по першій підгрупи першої групи використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією і наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. Проте цією статтею не передбачено покриття всіх витрат, пов'язаних з основною діяльністю, а є посилання на ч.9 ст. 51 Бюджетного кодексу України.
Згідно з ч.9 ст. 51 Бюджетного кодексу України якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.
Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.
У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.
У періоді, що підлягав ревізії, Первомайське управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України було профінансовано на заробітну плату для обов'язкових виплат, згідно зі штатним розкладом і нарахуванням в повному обсязі, що підтверджується фінансовим звітам за формою № 2Д (а.с.141-142).
Відповідно до матеріалів справи оплата праці машиністів насосних установок проводилася згідно затверджених в установленому порядку штатних розписів, складених на підставі "Тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Державного комітету України по водному господарству", затверджених наказом Державного комітету України, затверджених наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.10.2000 року № 150 із змінами внесеними наказом від 01.06.2004 року № 130. За рахунок спеціального фонду покриваються тільки витрати, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
Також згідно з п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228-видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
Таким чином, відповідно до законодавчих і нормативних документів і враховуючи те, що власні надходження є додатковими засобами до загального фонду, за рахунок засобів спеціального фонду покриваються лише витрати, які не забезпечені фінансуванням із загального фонду.
Порядком надання платних послуг бюджетним установами та організаціями, що належать до сфери управління державного комітету України по водному господарству на замовлення фізичних та юридичних осіб передбачено, що кошти отримані від надання платних послуг, спрямовуються до спецфонду державного бюджету України і використовується згідно з затвердженим кошторисом водогосподарської організації.
Згідно зі звітом №4-1д про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2012 рік по спеціальному фонду від надання платних послуг з подачі води на зрошення та наповнення наливних водойм надійшло 8616000,30 гривень (а.с.139-140).
Як вбачається з матеріалів справи кошторисом на 2012 рік не були передбачені кошти по загальному фонду на утримання міжгосподарської мережі (86,4 км каналів, 25,5 км трубопроводів, 33 насосних станції, 102 гідроспоруд, 70,6 км доріг, 76 гідропостів, 26 виробничих споруд), тому на проведення ремонтів міжгосподарської мережі, насосно-силового обладнання, приладів обліку води та електроенергії, транспортних засобів і на інші витрати без яких неможливо забезпечити функціонування системи і отримати власні надходження, було направлено кошти спеціального фонду (а.с.143).
Таким чином, кошти отримані від надання платних послуг, були використані виключно на цілі, пов'язані з організацією та наданням цих же послуг на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду, що передбачено п.23 Порядку складання розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228 та законів України про Державний бюджет України на відповідний рік і відповідно до затвердженого в установленому порядку кошторису.
Як встановлено судом платні послуги надавалися згідно з функціональними повноваженнями управління, а тому в їх наданні були задіяні безпосередньо чи опосередковано всі працівники управління, які утримуються за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету. Платні послуги надавалися в межах робочого часу, подача води на зрошення проводилася безпосередньо під час основного графіка роботи.
Оплата праці машиністів насосних установок здійснюється відповідно штатним розкладом, затвердженим Державним агентством водних ресурсів України та Республіканським комітетом ВР Крим з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства.
Враховуючи п.1 ст.51 Бюджетного кодексу України і те, що працівники працюючих насосних станцій виконують основні функції, передбачені Положенням для державних водогосподарських організацій , їх заробітна плата законно виплачується із загального фонду Державного бюджету, так як всі працівники управління задіяні безпосередньо чи опосередковано в процесі здійснення основних функцій Первомайського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України, а за рахунок спеціального фонду можуть плануватися і покриватися додатково витрати, пов'язані із стимулюючими виплатами, передбаченими колективним договором.
При цьому необхідно врахувати, що послуги управління з подачі води на зрошення надаються сезонно, в решту часу працівники здійснюють функції по догляду, ремонту та утриманню меліоративної мережі організації, тому оплата праці працівників, затверджених у штатному розкладі, відповідно до галузевих нормативів чисельності, здійснюються за загальним фондом.
Окрім того, суд враховує, що Міністерство фінансів України листом від 14.09.2011 року №31-07320-16-9/22626 та лист Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 року № 11130/0/14/13 дає роз'яснення по аналогічній ситуації, з якого виходить, що за рахунок послуг утримуються працівники госпрозрахункових структурних підрозділів бюджетних установ або працівники, які при наданні послуг відпрацювали понад норму встановленого робочого часу, що відсутній у водогосподарських операціях. А саме працюючи насосні станції не є госпрозрахунковими структурними, тому фінансуються за рахунок загального фонду Державного бюджету.
Таким чином, доводи відповідача щодо необґрунтованих витрат загального фонду державного бюджету на загальну суму 111251,19 гривень, спростовуються матеріалами справи та доказами, наданими суду позивачем.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 2 обов'язкових для виконання вимог Красноперекопської об'єднаної Державної фінансової інспекції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні 17.09.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23.09.2013 року.
Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 обов'язкових для виконання вимог щодо прийняття мір по не допущенню порушень в подальшому, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Первомайського управління водного господарства, від 25.06.2013 року № 27-14/1036.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Первомайського управління водного господарства судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 149 (сто сорок дев'ять) гривень 12 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.