16 вересня 2013 року Справа №607/9747/13-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючого - судді Стельмащука П.Я.
- при секретарі Гапій В.А.
- за участю позивача ОСОБА_1;
- представника позивача - ОСОБА_2;
- відповідача - ОСОБА_3;
- представника відповідача - ОСОБА_4;
- представника третьої особи гаражного кооперативу «Шляховик» - Войтовича В.С.;
- представника третьої особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області - Білецького Н.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - гаражний кооператив «Шляховик», інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, про відшкодування шкоди та знесення самочинного будівництва, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3, треті особи гаражний кооператив «Шляховик», інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про стягнення вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженого гаража, знесення самочинно надбудованих приміщень над гаражами НОМЕР_1, НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Шляховик», що знаходиться АДРЕСА_1, стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. та витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи та сплатою судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що власник гаражів НОМЕР_1 і НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Шляховик», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3, самочинно, без необхідних дозволів та погоджень здійснив надбудову над цими гаражами. Здійснюючи це самочинне будівництво відповідач наніс шкоду сусідньому гаражу НОМЕР_3, який є власністю позивача. Технічний стан гаража значно погіршився і це призвело до його руйнування. На прохання позивача припинити самочинне будівництво та відшкодувати завдану шкоду відповідач належно не відреагував. Позивач був змушений звертатись у відповідні компетентні органи для проведення перевірок правомірності дій відповідача, втрачав на це багато особистого часу, хвилювався, не може зберігати особисті речі у своєму гаражі. У зв'язку із чим йому нанесена моральна шкода, яку він оцінює у 5000,00 грн. А тому позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на гараж, шляхом знесення самочинно надбудованих приміщень, відшкодувати йому вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого гаража, моральну шкоду, витрати на правову допомогу та інші судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, уточненнях до позовної заяви, додаткових обґрунтуваннях та наданих суду усних поясненнях.
Відповідач та його представник частково визнали позовні вимоги, а саме в частині відшкодування вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженого гаража, а в решті заперечили щодо задоволення позовних вимог. Надали суду письмове заперечення на позовну заяву, а також усні пояснення, згідно яких стверджують, що зобов'язання відповідача виплатити позивачу відшкодування вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженого гаража і знесення надбудованих приміщень є подвійним притягненням відповідача до цивільно-правової відповідальності. Заперечує щодо знесення з посиланням на позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в ухвалі від 17.04.2013р. за результатами розгляду касаційної скарги відповідача на рішення судів першої і другої інстанції, щодо того, що знесення є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі інші передбачені законодавством заходи. Також заперечує щодо стягнення моральної шкоди, так як заподіяння її позивачу нічим не доведено. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову, окрім вимоги про відшкодування вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженого гаража.
Представник третьої особи гаражного кооперативу «Шляховик» в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду усні пояснення, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник третьої особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду усні пояснення, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17933236 від 29.02.2008р. і свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.02.2008р., виданого виконкомом Тернопільської міської ради на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради №1994 від 18.12.2007р., позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить гараж НОМЕР_3 з підвалом загальною площею 41,2 кв.м. у гаражному кооперативі «Шляховик» м. Тернополя. Гараж прийнятий в експлуатацію 05.11.2007р., згідно акта прийняття в експлуатацію від 05.11.2007р. затвердженого розпорядженням начальника управління містобудівного та архітектурного комплексу №320 від 14.11.2007р.
14.10.2011р. інспекцією Держархбудконтролю у Тернопільській області складено протокол про вчинення ОСОБА_3 правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме щодо незаконного проведення будівельних робіт по надбудові гаражів НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в кооперативі «Шляховик» АДРЕСА_1.
Приписом №134 від 21.10.2011р. інспекція Держархбудконтролю у Тернопільській області за результатами перевірки встановлених порушень будівельних норм і правил вимагає від ОСОБА_3 з 21.10.2011р. припинити виконання жодних будівельних робіт з надбудови гаражів НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в кооперативі «Шляховик» АДРЕСА_1 до реєстрації об'єкта будівництва в органах держархбудконтролю, в термін до 21.11.2011р. привести у відповідність розпочате будівництво до норм чинного законодавства.
Постановою №180/133/11 від 01.11.2011р. інспекція Держархбудконтролю у Тернопільській області наклала на ОСОБА_3 штраф в сумі 850,00 грн. за порушення статей 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Заявою від 18.11.2011р. ОСОБА_3 звертався до міського голови м. Тернополя із проханням погодити виконане будівництво гаражів з надбудованими приміщеннями в гаражному кооперативі «Шляховик» за адресою АДРЕСА_1 (гаражі НОМЕР_1, НОМЕР_2). На цю заяву листом від 05.12.2011р. за №7766 заступник міського голови повідомив, що клопотання задовольнити немає можливості, у зв'язку із рішенням виконавчого комітету міської ради від 12.01.2011р. №20 «Про заборону погодження самочинних добудов та надбудов до індивідуальних гаражів в гаражних кооперативах міста».
Згідно висновку №1662 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 09.07.2012р. судовим експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ Грушицьким І.Л., в приміщенні гаражу НОМЕР_3 виявлено наступні дефекти: - в перегородці, яка розділяє приміщення гаражів НОМЕР_3 та НОМЕР_2 виявлено тріщини та руйнування перегородки і відпадання штукатурного розчину від тіла цегляної перегородки; - перепад між покрівлею гаража НОМЕР_2 та покрівлею НОМЕР_3 становить 4,0 м, що створює зону вітрового підпору та частково порушує систему вентиляції із гаража НОМЕР_3; - відсутність падуги із цементно-піщаного розчину в місці примикання покрівлі над гаражем НОМЕР_3 до стіни надбудованої над гаражем НОМЕР_2 та примикання рулонної покрівлі із трьох шарів руберойду до стіни надбудованої над гаражем НОМЕР_2 на висоту не менше 250 мм, допускає попадання атмосферних стоків в приміщення гаражу НОМЕР_3. Для усунення пошкоджень, які утворились в гаражі НОМЕР_3 від проведення самовільної надбудови над гаражами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 та приведення гаража НОМЕР_3 до технічного стану, який забезпечить його безпечну експлуатацію необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: - підсилення несучої спроможності перегородки між гаражами НОМЕР_3 та НОМЕР_2; - влаштування примикання між покрівлею гаража НОМЕР_3 та стіною гаража НОМЕР_2; - нарощування вентиляційних каналів для виведення приміщень гаражу НОМЕР_3 із зони вітрового підпору. Вартість відновлювальних робіт по усуненню пошкоджень, які утворились у гаражі НОМЕР_3 внаслідок проведення будівельних робіт по влаштуванню надбудови над гаражами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, які знаходяться АДРЕСА_1 становить 9569,00 грн.
Згідно акта №1662 здачі-приймання висновку судового експерта від 09.07.2012р., позивачем ОСОБА_1 оплачено за проведення експертизи 2059,68 грн.
У зв'язку із наявністю такого висновку судового експерта, заявою від 06.09.2012р. представник відповідача ОСОБА_4 звернувся до КП «Місто» із проханням виготовити проект гаражів НОМЕР_1, НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Шляховик» та проект підсилення перегородки між гаражами НОМЕР_2-НОМЕР_3, проект реконструкції вентиляційних каналів гаража НОМЕР_3 та падуги в місці примикання покрівлі над гаражем НОМЕР_3 до стіни гаража НОМЕР_2.
Також відповідач звернувся до голови правління кооперативу «Шляховик» Войтовича В.С. із заявою від 25.09.2012р., у якій йдеться про те, що під час реконструкції належних відповідачу гаражів НОМЕР_1, НОМЕР_2 відбулось пошкодження перегородки між гаражами НОМЕР_2 та НОМЕР_3. Усвідомлюючи необхідність проведення підсилення несучої спроможності перегородки між гаражами НОМЕР_2 і НОМЕР_3, влаштування примикання між покрівлею гаража НОМЕР_3 та стіни гаража НОМЕР_2, нарощування вентиляційних каналів гаража НОМЕР_3, необхідність узаконення гаражів, відповідач звернувся в інспекцію ДАБК у Тернопільській області із проханням надати дозвіл на виконання вище перелічених робіт. Проте, йому було відмовлено із тієї причини, що він є лише членом обслуговуючого кооперативу, не являється власником чи постійним користувачем земельної ділянки наданої кооперативу під будівництво гаражів, а отже немає права на отримання дозволу. Дозвіл отримується гаражним кооперативом, а саме головою правління кооперативу, як уповноваженою особою. У зв'язку із цим відповідач звертається до голови правління кооперативу «Шляховик» із проханням отримати в інспекції ДАБК у Тернопільській області дозвіл на проведення будівництва гаражів та проведення наступних робіт: - підсилення несучої спроможності перегородки між гаражами НОМЕР_2 і НОМЕР_3; - влаштування примикання між покрівлею гаража НОМЕР_3 та стіною гаража НОМЕР_2; - нарощування вентиляційних каналів для виведення приміщень гаража НОМЕР_3 із зони вітрового підпору.
Листом від 27.09.2012р. за №03/09 голова правління обслуговуючого кооперативу «Шляховик» Войтович В.С. повідомив відповідача, що згідно статуту кооперативу членам кооперативу дозволено будівництво типових індивідуальних гаражів. У зв'язку із тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі приписи інспекції ДАБК у Тернопільській області та відступлення ним від статуту кооперативу і чинного законодавства у сфері будівництва, голова правління кооперативу відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання.
Листом від 06.06.2012р. за №01-15/1046 інспекція ДАБК у Тернопільській області повідомляє позивача про те, що перевіркою, яка проводилась інспекцією в жовтні 2011 року встановлено, що гр. ОСОБА_3 розпочато будівельні роботи з надбудови приміщень над гаражами НОМЕР_1, НОМЕР_2, а саме: влаштовано зовнішні стіни з вікнами, перекриття над першим поверхом та шатровий дах. Габаритні розміри самовільної надбудови 6х8м. Будівельні роботи з надбудови приміщень над гаражами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Шляховик» проведено самовільно, власними силами, без погодження голови гаражного кооперативу, без відповідно затвердженої проектної документації, без відповідної реєстрації в органах держархбудконтролю. За вказане правопорушення гр. ОСОБА_3 інспекцією було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 96 КУпАП та приписом інспекції зобов'язано: - з 21.10.2011р. припинити виконання жодних будівельних робіт на вказаному об'єкті до реєстрації об'єкта в органах держархбудконтролю; - в термін до 21.11.2011р. привести у відповідність розпочате будівництво до норм чинного законодавства. На момент проведення перевірки 25.05.2012р. у присутності позивача, голови правління кооперативу ОСОБА_5 будівельні роботи за вказаною адресою не проводились. З пояснення голови правління кооперативу «Шляховик» ОСОБА_5, гр. ОСОБА_3 припинив проведення будівельних робіт після зобов'язання його приписом інспекції №134 від 21.10.2011р. Повторною перевіркою інспекції встановлено, що вимоги припису №134 від 21.10.2011р. в повному обсязі не виконано, а саме до 21.11.2011р. привести у відповідність розпочате будівництво до норм чинного законодавства, тому приписом інспекції від 30.05.2012р. гр. ОСОБА_3 зобов'язано до 30.07.2012р. демонтувати самовільно надбудовані приміщення над гаражами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Шляховик» АДРЕСА_1.
Згідно листа інспекції від 19.11.2012р. за №01-15/2432, проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що вимоги припису від 30.05.2012р. не виконані. За невиконання вимог припису відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 148-42 КУпАП. Інспекцією по вказаному самочинному будівництву будуть вжиті дії передбачені чинним законодавством.
Також слід зазначити, що дана справа розглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанції. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.12.2012р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9569,00 грн. вартості відновлювальних робіт по усуненню пошкоджень, що утворились у гаражі НОМЕР_3 АДРЕСА_1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2059,68 грн. витрат, пов'язаних із оплатою вартості будівельно-технічної експертизи. В порядку усунення перешкод позивачу у користуванні своїм майном зобов'язано відповідача демонтувати самочинно надбудовані приміщення над гаражами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Шляховик» АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 321,90 грн. судового збору та 330,00 грн. витрат на правову допомогу.
Дане рішення було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 24.01.2013р.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.04.2013р. касаційну скаргу відповідача задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.12.2012р. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24.01.2013р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 статті 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.04.2013р. міститься посилання на ч. 7 статті 376 ЦК України, згідно якої, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Також в ухвалі суду касаційної інстанції йдеться про те, що висновок судів про наявність підстав для задоволення позову про знесення самочинного будівництва є передчасним, оскільки це крайня міра, і знесення можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, доводи відповідача про можливість перебудови суд не перевірив та не навів факти, які б спростовували ці доводи.
Відповідно до ч. 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Статтею 212 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В судовому засіданні встановлено факт самочинного будівництва відповідачем надбудови гаражів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Шляховик» АДРЕСА_1. Даний факт підтверджений приписами, постановами, листами інспекції Держархбудконтролю у Тернопільській області та не заперечується відповідачем.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З урахуванням досліджених обставин справи, беручи до уваги висновок судового експерта від 09.07.2012р., а також те, що жодна зі сторін не просили про проведення нової експертизи, визнання відповідачем позову у нижче вказаній частині, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9569,00 грн. вартості відновлювальних робіт по усуненню пошкоджень, що утворились у гаражі НОМЕР_3 АДРЕСА_1 є обґрунтованими та їх слід задовольнити.
Щодо зобов'язання відповідача знести самочинно надбудовані приміщення, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у цій частині, у зв'язку із наступним.
Як вбачається із висновку судового експерта від 09.07.2012р., для усунення пошкоджень, які утворились в гаражі НОМЕР_3 від проведення самовільної надбудови над гаражами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 та приведення гаража НОМЕР_3 до технічного стану, який забезпечить його безпечну експлуатацію необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: - підсилення несучої спроможності перегородки між гаражами НОМЕР_3 та НОМЕР_2; - влаштування примикання між покрівлею гаража НОМЕР_3 та стіною гаража НОМЕР_2; - нарощування вентиляційних каналів для виведення приміщень гаражу НОМЕР_3 із зони вітрового підпору.
Таким чином, знесення не є єдино можливим способом відновити порушені права позивача, для усунення порушення права позивача слід провести вищевказані роботи, стягнення вартості яких попередньо задоволено судом.
Окрім цього, оскільки знесення, це крайня міра, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суд вважає, що такі заходи використано не в повному обсязі.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Як вбачається із матеріалів справи, інспекція Держархбудконтролю у Тернопільській області не одноразово реагувала на адресу відповідача щодо самочинного будівництва (зокрема й приписами), однак доказів того, що інспекція зверталась до суду із позовом до відповідача про знесення самочинного будівництва, суду не надано. Що суперечить ч. 7 статті 376 ЦК України, відповідно до якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001р., №1 від 27.02.2009р.), обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем не наведено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення моральної шкоди, а саме про наявність такої шкоди та з чого він виходить оцінюючи моральну шкоду в суму 5000,00 грн. Твердження позивача про те, що він не може користуватись своїм гаражем спростовується показами свідків. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повідомили суду, що позивач користувався своїм гаражем та уповноважує користуватись своїм гаражем інших осіб, а саме зберігають у ньому якісь речі.
Згідно ч. 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема, належать: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
В ході розгляду даної справи позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду першої інстанції в розмірі 321,90 грн. (214,60+107,30), відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 161,00 грн. і за подання касаційної скарги в розмірі 226,00 грн. Так як у задоволенні немайнової вимоги (знесення гаража) відмовлено судовий збір в розмірі 107,30 грн. слід залишити за позивачем. Сплачені відповідачем суми судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, за вирахуванням суми судового збору сплаченого позивачем за позовну вимогу майнового характеру слід стягнути з позивача на користь відповідача. (161,00+226,00)-214,60=172,40 грн.
Згідно ч. 2 статті 86 ЦПК України, кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.
Як вбачається із акта №1662 здачі-приймання висновку судового експерта від 09.07.2012р., позивачем ОСОБА_1 оплачено за проведення експертизи 2059,68 грн.
У зв'язку із тим, що доводи позивача щодо факту здійснення відповідачем самочинного будівництва та нанесення матеріальної шкоди підтвердились у висновку судового експерта, а також експертом надано відповідь про вартість відновлювальних робіт по усуненню пошкоджень, судові витрати пов'язані з проведенням судової експертизи слід стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Згідно ч. 2 статті 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Представництво інтересів та правову допомогу позивачу у даній цивільній справі надавала адвокат ОСОБА_2. В якості доказу сплати позивачем коштів за послуги щодо надання правової допомоги, суду надано квитанцію №551430001 від 14.02.2012р. про оплату 1000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2.
З урахуванням часу проведеного адвокатом в судових засіданнях з розгляду даної цивільної справи, який вбачається із журналів судових засідань, сума в 1000,00 грн. не перевищує 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, а відтак підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60-62, 88, 212-215, 218, 223, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - гаражний кооператив «Шляховик», інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, про відшкодування шкоди та знесення самочинного будівництва - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9569,00 грн. вартості відновлювальних робіт по усуненню пошкоджень, що утворились у гаражі НОМЕР_3 АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2059,68 грн. витрат, пов'язаних із оплатою вартості судової будівельно-технічної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 172,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий П.Я.Стельмащук