Рішення від 14.10.2013 по справі 530/626/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/626/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3446/2013

Головуючий у 1-й інстанції Водолага А.В.

Доповідач Корнієнко В. І.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Винниченка Ю.М.

При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 серпня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № 001-16022-3108077, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_3 в національній валюті - гривні на суму 3000 гривень, за умови сплати 29,9 відсотків річних за користування кредитною лінією, з платою за обслуговування кредитного залишку 2,99 %, процент поточної заборгованості, обов'язковий до погашення щомісяця 7%, штрафні санкції за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу 365% річних, за недозволений кредит 90 % річних, з терміном дії до повного виконання договірних зобов'язань.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі. Також вказував, що позичальник належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 20 лютого 2013 року утворилася заборгованість в сумі 22349,50 гривень, з яких: 6739,47 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7146,61 грн. заборгованість за відсотками та 8463,42 гривні - заборгованість по комісії.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПК НОМЕР_1, жительки: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р НОМЕР_3, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, заборгованість по кредитному договору № 001-16022-310807 від 31 серпня 2007 року в сумі 14239 ( чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять ) гривень 47 копійок, що складається: 6739 ( шість тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 47 копійок заборгованості по тілу кредиту, 3500 ( три тисячі п'ятсот) гривень заборгованість по відсоткам, 4000 ( чотири тисячі ) гривень заборгованості по комісії, на рахунок 6499100199, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 229 ( двісті двадцять дев'ять ) гривень 40 копійок.

З рішенням суду не погодився позивач ПАТ «Дельта Банк» та подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги вмотивовує необґрунтованістю висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру збитків та неустойки та застосування норм ст. 616 ЦК України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 серпня 2007 року між ТОВ «Дельта Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 001-16022-310807.

Відповідно до умов вказаного вище договору Пат «Дельта Банк» мав відкрити відповідачу картковий рахунок НОМЕР_3 у національній валюті, на суму 3000 гривень, під 29,9 відсотків річних за користування кредитною лінією, загальний розмір якої становить 30000 гривень, з оплатою за обслуговування кредитного залишку 2,99 %.

Також умовами договору визначений процент поточної заборгованості, обов'язковий до погашення щомісяця у 7 %, штрафні санкції за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу 365 % річних, та за недозволений кредит - 90 % річних. Термін дії даного кредитного договору визначений до повного виконання договірних зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач взяті на себе зобов'язання за умовами договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кошти, платіжну карту, пінкод до неї та послуги з її обслуговування.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_1, боржник за кредитним договором, взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів належним чином не виконувала. Внаслідок цього утворилася заборгованість, яка станом на 20 лютого 2013 року становить 22349,50 гривень, що складається з: 6739,47 гривень - тіла кредиту; 7146,61 гривні - заборгованості по відсоткам; 8463,42 гривні -заборгованості по комісії.

З урахуванням вищевикладених обставин, керуючись нормами ст.ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, з чим колегія судів погоджується.

При цьому, частково задовольняючи позовні вимоги та зменшивши розмір збитків і неустойки, місцевий суд керувався нормами ст. 616 ЦК України та виходив з того, що відповідачем останній платіж на погашення заборгованості був вчинений 19 травня 2009 року, і з того часу до моменту звернення з позовом посадові особи позивача не вчиняли ніяких дій по погашенню заборгованості, чим сприяли збільшенню її розміру збитків у декілька разів.

З таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Також нормами ст. 1054 ЦК України визначено обов'язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 616 ЦК України суд може зменшити розмір та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

В матеріалах справи відсутні докази підтвердження того, що посадовими особами ПАТ «Дельта Банк», як кредитора ОСОБА_1, вчинялися умисні чи необмежені дії, спрямовані на штучне збільшення матеріальних збитків, завданих відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язання.

Окрім того, проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Разом з тим, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання.

Також, нормами цивільного законодавства, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа наділена правом звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, спосіб реалізації якого може обиратися самою особою.

На підставі вищенаведеного, висновки суду першої інстанції з приводу того, що про наявність факту умисних дій ПАТ «Дельта Банк» свідчать ті обставини, що протягом 2009 - 2013 років позивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості, як і не вчиняв інших дій, спрямованих на погашення заборгованості, не доводять наявності підстав для застосування норм ст. 616 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» у повному обсязі та стягнення зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 001-16022-310807 в сумі 22349 гривень 50 копійок.

Окрім того, судові витрати підлягають компенсації за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»- задовольнити.

Заочне рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 22349 гривень 50 копійок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 001-16022-310807 та 229 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат позивача, а всього: 22578 ( двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) гривень 90 копійок

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : _______ В.І. Корнієнко

Судді: _______ Г.Л. Карпушин _______ Ю.М. Винниченко

Попередній документ
34133973
Наступний документ
34133975
Інформація про рішення:
№ рішення: 34133974
№ справи: 530/626/13-ц
Дата рішення: 14.10.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу