264/4770/13-к
1-кп/264/221/2013
15.10.2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О. при секретарі Кадимовій А.І., за участю прокурора Даглі Є.К., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013051000000018 від 25 лютого 2013 року відносно ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Маріуполі Донецької області, росіянки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, не судимої, працюючої машиністом крану ВАТ «Азовзагальмаш» цех № 401, яка проживає в АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
ОСОБА_2 на підставі наказу (розпорядження) № 27 від 01.07.2003 по ВАТ «Азовзагальмаш» була переведена на роботу машиніста крану (кранівника) 4 розряду цеху № 401 ВАТ «Азовзагальмаш».
Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 232/10512, експлуатація вантажопідіймальних машин і механізмів відноситься до робіт с підвищеною небезпекою.
У своїй діяльності ОСОБА_2 повинна була керуватися:
1. Вимогами ст. 14 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої, робітник повинен:
- піклуватися про особисту безпеки та здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих осіб в процесі виконання любих робіт або під час перебування на території підприємства;
- знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, правили використання машин, механізмами6 користуватися засобами колективного і індивідуального захисту…
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог;
2. Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1-01-07, а саме:
пунктом 7.4.10, відповідно до якого: - підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана чи машини, за винятком випадків…, повинні виконувати стропальники;
пунктом 7.4.20, відповідно до якого: - машиністи вантажопідіймальних кранів і машин перед початком роботи зобов'язані проводити огляд механізмів, металоконструкцій, приладів і пристроїв безпеки, для чого має бути виділений необхідний час. Запис результатів огляду та перевірки машиністами проводиться у вахтовий журнал, рекомендована форма якого надана в додатку № 13. Стропальники проводять огляд знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари перед їх застосуванням;
пунктом 7.5.9, відповідно до якого: - під час експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, що керуються з кабіни, має застосовуватися марочна система, коли керування вантажопідіймальним краном або машиною дозволяється лише особі, яка одержала в установленому порядку ключ-марку, що замикає електричне коло керування вантажопідіймальним краном або машиною;
пунктом 7.5.27, відповідно до якого: - під час проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами і машинами необхідно дотримуватися таких вимог: а) на місці проведення робіт, а також на вантажопідіймальних кранах і машинах не повинні знаходитися особи, які не мають прямого відношення до роботи, що виконується…, к) підіймання, переміщування і опускання вантажу не повинно здійснюватись, якщо під ним знаходяться люди. Стропальник може знаходитись біля вантажу під час його підіймання або опускання, якщо вантаж знаходиться на висоті не більше 1 м. від рівня майданчика, на якому стоїть стропальник…, н) опускати вантаж дозволяється лише на призначене для цього місце, де унеможливлене його падіння, перекидання або сповзання…, п) навантажувально-розвантажувальні роботи, переміщення та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах, у виробничих та інших приміщеннях мають виконуватися за технологічними картами, розробленими та затвердженими підприємством (організацією), що проводить указані роботи. Технологічні карти розробляються з урахуванням вимог чинних НД…, т) після закінчення, або під час перерви в роботі вантаж не повинен залишатися в підвищеному стані, увідний пристрій у кабіні або на порталі баштового крана має бути вимкнений і замкнений…;
пунктом 7.5.28, відповідно до якого: - під час роботи вантажопідіймального крана чи машини не допускається: н) роботи з виведеними з дії або несправними приладами безпеки та гальмами;
3. Інструкцією по охороні праці № 85 для машиністів кранів мостового крану, а саме:
пунктом 2.2.4, відповідно до якого: - перед початком роботи машиніст крану повинен ознайомитися з станом крану по записам в журналі прийому-здачі зміни, а при прийомці крану, який до цього перебував у роботі, вияснити стан крану у машиніста, який здає зміну. Провести огляд крану відповідно з даною інструкцією…;
пунктом 2.5.11, відповідно до якого: - робота крана не дозволяється при наявності наступних несправностей; не діють кінцеві вимикачі або їх важелі на повертаються на вихідне положення…;
4. Інструкцією по охороні праці № 1 «Загальні правила по охороні праці для працюючих в акціонерному товаристві», а саме:
пунктом 1.4, відповідно до якого: - всі працівники повинні знати та виконувати: вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, вимоги зазначеної інструкції, вимоги інструкції по охороні праці по спеціальності, виконуваної роботи та протипожежної безпеки, безпечні прийоми в роботі, технологічного процесу і виробничих інструкцій…,
пунктом 1.6, відповідно до якого: - у випадку виявлення небезпеки, яка може призвести до нещасного випадку, необхідно негайно прийняти заходи до її запобігання. Аж до зупинення агрегату, машини і повідомити про це безпосередньому керівнику…,
пунктом 1.7, відповідно до якого перед початком робот необхідно перевірити: справність обладнання…
Проте, ОСОБА_2, будучи машиністкою мостового крану цеху № 401 ПАТ «Азовзагальмаш», 17 листопада 2012 року, перебуваючи при виконанні своїх виробничих обов'язків на території зазначеного цеху, розташованого за адресою м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1, не виконала вищезазначені вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 7.4.10, 7.4.20, 7.5.9, 7.5.27 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1-01-07, пунктів 2.2.4, 2.5.11 Інструкції по охороні праці № 85 для машиністів кранів мостового крану, пунктів 1.4, 1.6, 3.7 Інструкції по охороні праці № 1 «Загальні правила по охороні праці для працюючих в акціонерному товаристві», приблизно о 7.55., отримавши завдання по переміщенню залізничних рам мостовим краном №77082, не провела перевірку технічного стану мостового крану перед початком виконання робіт, в результаті чого експлуатувала його з несправним обмежувачем робочого руху механізму підіймання. Після завершення переміщення залізничної рами, почала переміщувати кран і здійснювати підйом траверси, при цьому проявила недбалість, не впевнилась, що на місці проведення робіт під робочою частиною крану знаходяться сторонні люди, ОСОБА_3, який проводив виміри розмірів «скользунів» залізничної рами, в результаті стався обрив канату крану, підвіска крану з траверсою впала та при падінні травмувала ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини правої плечової кістки із зсувом, відкритого перелому внутрішнього виростка правої плечової кістки із зсувом, ЗЧМТ: струс головного мозку, забита рана лоба, які по ступеню тяжкості в своїй сукупності відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент вчинення. З технічної точки зору порушення, допущенні ОСОБА_2, перебували у прямому причинному зв'язку з подією травмування ОСОБА_3
Обвинувачена ОСОБА_2 на початку судового розгляду справи не визнала себе винною, пояснила що їй не було відомо про те, що кран внаслідок технічних несправностей не можна було експлуатувати. В судовому засіданні, яке відбулось 09 жовтня 2013 року, звернулась до суду із заявою про визнання своєї вини, пояснила, що 17 листопада 2012 року приблизно о 7 год. 55 хвл. вона, керуючі краном № 317, припустила порушення техніки безпеки, в результаті чого з її вини відбувся нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого постраждав ОСОБА_3, при встановлених судом обставинах.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3, який працює в цеху № 401 наждачником, пояснив, що 17 листопада 2012 року о 7 год. 55 хвл. під час виконання своїх обов'язків з замірювання «скользунів» на рамі, яку за допомогою крану поставила ОСОБА_2, він був травмований внаслідок падіння підвіски крану з траверсою. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не має, просив суд суворо не карати.
Враховуючи, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, з урахуванням їх думки, прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченої та потерпілого та вивченням даних у справі, які характеризують його особу. Також учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.
Проте в судовому засіданні були допитані свідки, які пояснили суду наступне.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на момент нещасного випадку з ОСОБА_3 він працював енергетиком в цеху № 401. Очевидцем подій він не був, але йому відомо, що 17 листопада 2012 року ОСОБА_2, керуючи краном № 317, припустила порушення техніки безпеки, внаслідок чого був обірваний трос, відбулось падіння траверси, якою було травмовано потерпілого ОСОБА_3 Кран № 317 не можна було експлуатувати, працівникам цеха було про це відомо, оскільки цей факт обговорювався на нараді.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працював в цеху № 401 майстром. 17 листопада 2012 року ОСОБА_2 працювала на крані № 317, чи оглядала вона кран перед роботою, йому не відомо, оскільки він не контролює огляд кранів. Вказівку працювати саме на цьому крані він не давав. Про те, що кран було заборонено експлуатувати, він не знав. Чи подавала ОСОБА_2 звуковий сигнал при виконанні робіт на крані, йому теж не відомо. Після того, як ОСОБА_2 за допомогою крану, поставила раму, вона самостійно прийняла рішення піднімати кран, де в цей час був ОСОБА_3 йому не відомо.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він був головою комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві, який трапився 17 листопада 2012 року з ОСОБА_3 За висновками комісії винними в нещасному випадку було декілька осіб, в тому числі і ОСОБА_2, оскільки вона своїми діями порушила вимоги Інструкції з охорони праці, а саме не здійснила огляд крану перед початком роботи, внаслідок чого на потерпілого впала траверса.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що станом на день нещасного випадку на виробництві він працював заступником начальника цеха № 401 по обладнанню. Очевидцем подій він не був, але йому відомо, що після того, як кран під керуванням ОСОБА_2 встановив раму на зачистку, стався обрив троса на головному підйомі, внаслідок чого обірвалась траверса та впала на ОСОБА_3 Про те, що кран не можна експлуатувати, ОСОБА_2 не знала. Але при огляді крану перед початком роботи можна було побачити дефекти, оскільки кранівниці зобов'язані володіти знанням технічної служби і оглядати краном перед початком роботи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подія злочину мала місце і дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 272 КК України як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що спричинило тяжкі наслідки.
Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, обвинувачена ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліках у диспансерах міста Маріуполя не значиться, свою вину визнала в повному обсязі та щиро розкаялась, що суд враховує як пом'якшуючу покарання обставину і з урахуванням думки потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, не наполягав на призначенні суворого покарання, суд вважає можливим призначити покарання у вигляді обмеження волі в мінімальних межах санкції статті, застосувавши вимоги ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для її виправлення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 272 КК України і призначити їй покарання у вигляді одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбуття покарання, якщо вона протягом одного року не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_2 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженій та прокурору.
Суддя : Матвєєва Ю. О.