Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/4291/13 Головуючий у 1-й інстанції Дубина Л. А.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
15 жовтня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,
суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.
при секретарі Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову зазначала, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 06.06.1981 року і за час подружнього життя ними було набуто майно, а саме: транспортні засоби автомобілі КАМАЗ 55111 ( самоскид) н.з. НОМЕР_3 ( вартістю 85844,82 грн.; УАЗ 452 н.з. НОМЕР_4 ( вартістю 7033,84 грн.; КАМАЗ 53212 КС 3575 АИ( АВТОКРАН) н.з НОМЕР_5 (вартістю 128447,51 грн.) Причіп СЗАП 8527, н.з. НОМЕР_8 ( вартістю 17344,81 грн.)
На підставі ст. 368 ЦК, 369ЦК ,372 ЦК України , ст. 69-71 СК України просила суд визнати набуте майно об'єктами права спільної сумісної власності, визначити , що частка кожного з подружжя становить ? і здійснити поділ майна шляхом виділення їй у власність автомобіля КАМАЗ 53212 КС 3575 АИ ( АВТОКРАН) н. з НОМЕР_5 , вартістю 128447 грн., а відповідачу на його ? частину виділити у власність автомобілі: КАМАЗ 55111 (самоскид) н.з. НОМЕР_3 вартістю 85844,82 грн. УАЗ 452 н.з. НОМЕР_4 ( вартістю 7033,84 грн.)Причіп СЗАП 8527, н.з. НОМЕР_8 ( вартістю 17344,81 грн.), а також стягнути на його користь грошову компенсацію частки у майні у сумі 9112,02 грн., які внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА та стягнути на її користь судові витрати в сумі 2386,71 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину спільного майна подружжя і виділено їй у власність автомобіль КАМАЗ 53212 КС 3575 АИ № шасі НОМЕР_9, рік випуску 1985 , н. з НОМЕР_5 , вартістю 128447 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину спільного майна подружжя і виділено йому у власність автомобілі КАМАЗ 55111 (самоскид) н.з. НОМЕР_3 вартістю 85844,82 грн. УАЗ 452 н.з. НОМЕР_4 ( вартістю 7033,84 грн.)Причіп СЗАП 8527, н.з. НОМЕР_8 ( вартістю 17344,81 грн.), а також стягнути на його користь грошову компенсацію частки у майні у сумі 9112,02 грн. на загальну суму 110223,47 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію його 1/2 частки у спільному майні подружжя у сумі 9112,02 грн., які внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА у Запорізькій області , згідно квитанції № к10/І/139 від 18.04.2013.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на оплату судового збору в сумі 2386,10 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд поділив майно приватного підприємця вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2, будучі завчасно повідомлений про час розгляду справи , двічі не з'явився в судове засідання в апеляційну інстанцію.
Оскільки апелянт та його представник повторно не з'явилися у судове засідання, а також виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 169, частини 2 статті 305 ЦПК України, відповідно до яких у разі повторної неявки позивача до суду, незалежно від причин неявки, справа розглядається у його відсутності, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 06.06.1981 року уклала шлюб з ОСОБА_2 та після укладення шлюбу сторони взяли прізвище ОСОБА_2. Під час шлюбу сторони придбали транспортні засоби, автомобілі КАМАЗ 55111, (самоскид) н.з. НОМЕР_3 (вартість якого згiдно оцiнки вiд 07.02.2013р. складає - 85844 грн. 82 коп.); УАЗ 452, н.з. НОМЕР_4 (вартiсть якого згiдно оцiнки вiд 07.02.2013 р. складає - 7033 грн. 84 коп.); КАМАЗ 53212 КС 3575АИ (АВТОКРАН), н.з. НОМЕР_5 (вартiсть якого згiдно оцiнки від 07.02.2013р. складає - 128447 грн. 51 коп.); ПРИЧIП СЗАП 8527, н.з. НОМЕР_8 (вартість якого згідно оцінки від 07.02.20IЗ р. складає - 17344 грн. 81 коп.), ( а.с. 42,43, 66-69,86,87-91) які були зареєстровані в ДАЇ за фізичною особою ОСОБА_2 ( а.с. 49) .
Загальна вартість майна становить 238670 грн. 98 коп.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Кодексу. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Оскільки позивачка грошову компенсацію різниці вартості своєї частки у майні у сумі 9112,02 грн, на депозитний рахунок ТУ ДСА квитанції №к10/І/139 від 18.04.2013, відповідач
будь-яких інших варіантів поділу майна не пропонує, суд першої інстанції дійшов правильного висновку проте, що запропонований позивачкою спосіб захисту свого права відповідає вимогам ст. 16, 364 ЦК України та ст.69, 71 СК України.
Колегія судів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставина справи та вимогам закону.
За вимогами ст. 60 СК України передбачено, що майно яке набуте подружжя у період шлюбу вважається сумісною власністю.
Відповідач заперечував проти визнання автомобіля КАМАЗ 53212 КС 3575АИ (АВТОКРАН), н.з. НОМЕР_5 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки даний автомобіль придбано за кошти виручені від продажу майна - квартири АДРЕСА_1, отриманої ним у спадщину після смерті матері та автомобілі використовуються ним у підприємницькій діяльності.
Проте використання майна та належність його на праві власності є різними обставинами, що породжують різні права відносно цього майна. А тому, само по собі використання приватним підприємцем майна, що належить подружжю, не може бути підставою для відмови у розподілі цього майна подружжям.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
В суді апеляційній інстанції клопотань про витребування, надання або дослідження доказів відповідно до п.6 ст.295 та ч. 2 ст. 303 ЦПК України, при подачі апеляційній скарзі відповідачем не заявлялося.
За вимогами ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Надіслані 07.08.2013 року ОСОБА_2 на адресу апеляційної інстанції копії договорів від 06.12.2005 року, 05.11.2009 року та 23.11.2009 року, за якими спірні автомобілі використовувалися приватним підприємцем ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 131, 303 ЦПК України не приймаються до уваги колегією судів. Доводи апеляційної скарги проте, що ці письмові докази не могли бути надані суду першої інстанції так як випадково були пошкоджені, а тому треба було час їх відновити жодним чином не доведено, як проте вимагає ч.2 ст. 131 ЦПК України.
Крім того як вбачається із матеріалів справи ці докази не заявлялися як у суді першої інстанції, так і на них не має посилання в апеляційній скарзі, яка розглядає справу відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги. Отже вони не можуть прийматися до уваги апеляційною інстанцією при перевірці законності рішення суду першої інстанції.
Єдиним доводом апеляційної скарги зазначено, що майно яке поділив суд є майном приватного підприємця, що на думку ОСОБА_2. підтверджено належними доказами, які надані були суду першої інстанції.
Проте, саме якими доказами підтверджено, що спірні автомобілі є майном приватного підприємця в апеляційній скарзі не зазначено та таких доказів суду першої інстанції не було надано.
В справі є копія свідоцтва про зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_2. Проте за довідкою ДАЇ про реєстрацію автомобілі КАМАЗ 55111, (самоскид) н.з. НОМЕР_3; УАЗ 452, н.з. НОМЕР_4 ; КАМАЗ 53212 КС 3575АИ (АВТОКРАН), н.з. НОМЕР_5; ПРИЧIП СЗАП 8527, н.з. НОМЕР_8 ( а.с. 49) зареєстровані за громадянином ОСОБА_2 та належність майна фізичній особі не спростована.
Отже суд прийшов правильного висновку, що майно є спільною власністю подружжя та доводи апеляційної скарги з посиланням на докази такі висновки суду не спростовують.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315,317 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя :
Судді: