Постанова від 20.09.2013 по справі 2а-3834/11/1505

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р.Справа № 2а-3834/11/1505

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Матяш Т.Л.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «дітям війни» з 01 січня 2006 року до цього часу.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період 01 січня 2006 року по 30 травня 2011 року - залишено без розгляду.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач має статус «дитина війни», що підтверджується відповідним посвідченням, а, отже на нього розповсюджується дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» із змінами, внесеними 14 червня 2011 року Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491- VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік. 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України, якому зазначеним Законом України делеговані повноваження визначення нового порядку та розмірів соціальних виплат, постановою № 745 від 06 липня 2011 року встановив розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, в п. 6 визначений розмір державної соціальної допомоги дітям війни. Зазначена постанова набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно, з цієї дати діти війни не мають права на отримання підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, у 2011 році право дітей війни на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає реалізації у період по 22 липня 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2011 року - задовольнити частково.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 31 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням фактично сплачених за вказаний час коштів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/

Попередній документ
34133253
Наступний документ
34133255
Інформація про рішення:
№ рішення: 34133254
№ справи: 2а-3834/11/1505
Дата рішення: 20.09.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: