15 жовтня 2013 р.Справа № 2а-8895/11/1510
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Жигулін Сергій Миколайович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів: - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченого підвищення пенсії дітям війни, -
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2011 року визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл про виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму на осіб, які втратили працездатність.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 1613 грн. 60 коп..
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є правильним.
Однак, судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо визначення конкретної суми перерахунку, оскільки, суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд може визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону за конкретні періоди, а не визначати конкретні суми пенсії.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ч. 10 ст. 183-2, ст. ст. 195, ч.10 ст.183-2,197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_3, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький