14 жовтня 2013 року Справа № 922/1746/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідача у справі),
суддів:Бернацької Ж.О., Палія В.В.,
за участю представників від:
позивачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),
прокуратуриТомчук М.О., прокурор відділу ГП України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської області
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року
у справі№ 922/1746/13 господарського суду Харківської області
за позовомПрокурора Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, 2. Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області
доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Хлібороб"
простягнення шкоди,
Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 10.10.2013 року №05-05/1340 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Палій В.В. для розгляду касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року у справі № 922/1746/13 господарського суду Харківської області.
Прокурор Вовчанського району Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Нестернянської сільської ради Вовчанського району Харківської області до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Хлібороб" шкоди в розмірі 28771,90грн., заподіяної природним ресурсам.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2013 року (суддя Мамалуй О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року (судді: Бондаренко В.П. - головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, Кодексу України про надра.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановили суди попередніх інстанцій, перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності СТОВ АФ "Хлібороб", проведеною Державною екологічною інспекцією Харківської області, було встановлено факт самовільного користування надрами (підземні води), а саме, забору води з артезіанської свердловини, що знаходиться на балансі підприємства, за відсутності дозволу на спеціальне користування надрами за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Нестерне. Водопостачання здійснюється з артезіанської свердловини, яка має глибину 400м та закінчена бурінням 28.04.1974 р. згідно з паспортом № 3656/1Ю, що розроблений КП "Південукргеологія".
Згідно з дозволом на спеціальне водокористування УКР. № 4961 А/Хар. від 17.01.2011 р. водопостачання здійснюється з артезіанської свердловини на виробничі та госппобутові потреби не більше 44,55 м3/ добу або 2,43 тис. м3/рік на строк до 31.12.2013 р.
Позовна заява прокурора обґрунтована тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра здійснив самовільний забір підземних прісних вод з свердловини без спеціального дозволу на користування надрами, внаслідок чого заподіяв державі збитки; відповідно до наданої довідки СТОВ АФ "Хлібороб" під час перевірки Державною екологічною інспекцією Харківської області за період з 08.08.2011 р. по 31.12.2011 р. зі свердловини було забрано 500м3 води, а в період з 01.01.2012 р. по 15.03.2012 р. з артезіанської свердловини було забрано 190м3 води без дозволу на користування надрами, у зв'язку з чим розрахунок збитків становить 28771,90грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з боку СТОВ агрофірма "Хлібороб" не вбачається будь-яких порушень щодо водокористування, оскільки відповідач у відповідності до п.9 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України здійснював спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Колегія погоджується з висновками судів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.19 Кодексу України про надра останні надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, такі виняткові випадки визначено в ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній в охоплений перевіркою період), згідно з якою землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Як встановлено судами, вищезазначеним актом перевірки зафіксовано той факт, що в охоплений перевіркою період відповідач здійснював використання прісних підземних вод не самовільно, а на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР. № 4961 А/Хар. від 17.01.2011 р.
Згідно даного дозволу встановлено ліміт використання води на виробничі та госппобутові потреби в розмірі не більше 44,55 м3/ добу або 2,43 тис. м3/рік.
Апеляційним судом встановлено та заявником не спростовано використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів води за добу, як того вимагає закон для того, щоб мало місце правомірне видобування (користування) водою без спеціального дозволу на користування надрами.
Наведеним спростовується помилкове твердження прокурора про те, що відповідач, здійснюючи видобування підземних вод для виробничих потреб зобов'язаний був отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Касаційна інстанція не приймає до уваги безпредметні посилання прокурора в обґрунтування своїх заперечень на ст.21 Кодексу України про надра, оскільки цією статтею регулюються правовідносини отримання спеціальних дозволів для надання надр у користування для одночасного видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу без надання гірничого відводу, а не спірні правовідносини використання відповідачем підземних вод для власних господарських потреб на підставі дозволу на спеціальне водокористування, які вичерпно врегульовано ст.ст.48,49 Водного кодексу України та ч.3 ст.19, ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції від 14.01.2011р.).
Таким чином, відповідач не може нести майнову відповідальність за самовільне користування надрами, оскільки в дійсності він здійснював використання підземних вод для власних господарських потреб на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що з врахуванням приписів ч.3 ст.19 та ч.1 ст.23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній з 14.01.2011р.) звільняє водокористувача від обов'язку одержання іншого спеціального дозволу (на користування ділянкою надр).
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року у справі № 922/1746/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий Д.С. Кривда
Судді Ж.О. Бернацька
В.В. Палій