Постанова від 08.10.2013 по справі 913/1191/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 рокуСправа № 913/1191/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької Л. Рогач

за участю представників:

прокуратуриІвченко О.А. - старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України

позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельне управління № 1"

на постановувід 19.08.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 913/1191/13 господарського суду Луганської області

за позовомПрокурора м. Луганська в інтересах держави в особі 1) Виконавчого комітету Луганської міської ради; 2) Луганської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельне управління № 1"

третя особаГоловне управління Держземагентства у Луганській області

провнесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація від 19.04.1996 р.), зі змінами до нього, щодо земельної ділянки площею 0,0181га під розміщення виробничих будівель заводу, а саме:

- викласти пункт 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1 Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3";

- доповнити розділ 2 договору "Плата за землю" новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарних дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе";

- в абзаці 4 підпункту а) пункту 3.1. розділу 3 договору "Права и обязанности сторон" слова: "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г. Луганська";

- викласти абзац 11 підпункту б) пункту 3.2 розділу 3 договору "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 632, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", норми Земельного та Податкового кодексів України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що у зв'язку із законодавчою зміною граничного розміру орендної плати за землю усі договори оренди землі повинні відповідати вимогам чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку, у зв'язку з чим з метою приведення договору, укладеного з ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" у відповідність до вимог законодавства, Луганською міською радою листом від 25.09.2012 р. № 01/03-13/5703/0/2-12 відповідачу була направлена пропозиція щодо внесення змін до договору з проектом додаткової угоди, від підписання якої відповідач відмовився надіславши лист № 2 від 03.01.2013 р., що стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" просило відмовити у її задоволенні наголошуючи, зокрема, на тому, що згідно технічної документації, а саме: плану - схеми, акта визначення меж земельної ділянки, кадастрового плану, які надані прокурором, рішення Луганської міської ради № 102/4 від 27.04.2010 р., земельна ділянка на якій розташована будівля відповідача знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 1 "м" приміщення № 1, а земельна ділянка, яка перебувала у відповідача у тимчасовому користуванні на правах оренди розташована по вул. Краснодоській, 1 і була передана Луганській міській раді 04.11.2011 р. за актом приймання - передачі земельної ділянки, що на думку відповідача свідчить, що у нього у користуванні відсутня земельна ділянка, яка йому передавалась за спірним договором № 1411 від 11.04.1996 року (реєстрація 19.04.1996 р.).

Крім того, відповідач зазначав, що до спірного договору не було надано невід'ємних його частин, визначених Законом, у самому договорі відсутні умови щодо приймання - повернення земельної ділянки, умови її використання, акт передачі земельної ділянки відповідачу не оформлювався ні у 1996 році, ні у 2003 році.

Відповідач наголошував, що на одну й ту саму земельну ділянку було укладено також договір № 818 від 16.05.1995 р. на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2013 р., зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держземагентства у Луганській області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2013 р. (суддя Семендяєва І.В.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, внесені зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" у простій письмовій формі 11.04.1996 р., державна реєстрація від 19.04.1996 р. № 1411, зі змінами та доповненнями до нього, в редакції, викладеній прокурором у позовній заяві.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За апеляційною скаргою ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" Донецький апеляційний господарський суд (судді: Будко Н.В., Манжур В.В., М'ясищев А.М.) переглянувши рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.08.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції, яким рішення суду першої інстанції було залишено без змін, норм матеріального та процесуального права, вказуючи на неповне дослідження апеляційним судом всіх обставин справи, залишенням судом поза увагою доводів та доказів, наданих відповідачем.

Скаржник зазначає, що на даний момент укладено два договори оренди земельної ділянки по вул. Краснодонська, 1, а саме договір № 818 від 16.05.1995 року, який не визнаний недійсним та є чинним, та договір № 1411 від 11.04.1996 року, який, на думку скаржника, не має юридичної сили, оскільки відповідне рішення органу місцевого самоврядування, яке є необхідним для укладення договору, не приймалось, а рішення Луганської міськради № 157 від 21.03.1996 року, яке відображено як підстава для укладення спірного договору № 1411 від 11.04.1996 р. передбачало припинення права користування частиною земельної ділянки та внесення змін до договору оренди № 818 від 16.05.1995 р., на що відповідачем зверталась увага під час розгляду справи, проте залишено судами поза увагою.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судами не надано оцінку доводам відповідача щодо розташування належної йому будівлі по вул. Краснодонській, 1 "м", а земельна ділянка по вказаній вулиці - Краснодонській, 1 не перебуває у користуванні відповідача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення судами, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 11.04.1996 р. між Виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19.04.1996 р. за № 1411 Луганської обласної ради народних депутатів), за умовами якого Виконавчий комітет на підставі рішення від 21.03.1996 року № 157 надає, а товариство приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,8181га на умовах оренди строком на 49 років для розміщення виробничих будівель та споруд по вул. Краснодонській, 1 (а.с. 11).

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними долями.

У відповідності до абзацу 4 підпункту а) пункту 3.1 договору, виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Серед обов'язків землекористувача, визначених підпунктом б) пункту 3.2 договору, є обов'язок своєчасного внесення обумовленої договором плати за землю, та сторонами узгоджено, що за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня у розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Судами також встановлено, що додатковою угодою від 11.04.2006 р. сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору № 1411 в частині визначення площі орендованої земельної ділянки замінивши слова та цифри "общей площадью 1,8181 га" на слова та цифри "общей площадью 0,2410 га" (а.с. 13).

04.11.2011р. між Луганською міською радою та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було укладено договір про внесення змін до договору № 1411 від 19.04.1996 р., відповідно якого змінено площу орендованої земельної ділянки з 0,2410га на 0,0181га. Зазначена додаткова угода зареєстрована відповідним органом 14.12.2011р. за № 441010004000672.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація від 19.04.1996 р.), зі змінами до нього, в частині зміни редакції пункту 2.1 договору щодо встановлення річної орендної плати в розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3; доповнення розділу 2 договору новим пунктом 2.2, яким встановлено порядок сплати річної орендної плати за земельну ділянку; зміни абзацу 4 підпункту а) пункту 3.1 розділу 3 договору щодо заміни слів, а саме з "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г. Луганська" та зміни редакції абзацу 11 підпункту б) пункту 3.2 розділу 3 договору стосовно визначення розміру пені внаслідок невнесення орендарем орендної плати, з огляду на зміни законодавчо визначеного граничного розміру орендної плати за землю та необхідності приведення укладеного між сторонами договору до вимог чинного законодавства, пропозиція стосовно чого, викладена у листі міської ради була залишена відповідачем без задоволення.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 вказаного Кодексу).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок (стаття 271 цього Кодексу).

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України "Про оцінку земель", відповідно до абзацу п'ятого статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Проте, питання щодо дотримання Луганською міською радою та/або виконавчим органом міської ради вказаних норм законодавства судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалось.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було зазначено, що 27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення № 9/12, яким визначено, що при прийнятті міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (а.с. 241-242).

Разом з цим, зміст вказаного рішення органу місцевого самоврядування не містить відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не визначає конкретний розмір річної орендної плати, встановлений для відповідної земельної ділянки, оскільки містить тільки посилання на законодавчий граничний розмір: не менше 3 %, але не більше 12 % нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, а в матеріалах справи містять довідки управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Краснодонській, 1"в" за 2009-2011 роки з позначкою"!!!Тільки для внутрішнього використання!!!" (а.с. 212-214).

Проте, питання стосовно того, чи є вказані довідки належним доказом проведення у визначеному законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Краснодонській, 1, яка передавалась відповідачу за спірним договором № 1411 від 11.04.1996 р. (реєстрація 19.04.1996 р.) судами не з'ясовувалось.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, судам необхідно з'ясовувати питання щодо наявності правових підстав для внесення таких змін.

За приписами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 вказаного Кодексу передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Отже, суди повинні навести зміст усіх заперечень та викласти обставини, з огляду на які ці заперечення не взято до уваги.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось відповідачем під час розгляду справи, 21.04.1995 р. виконкомом Луганської міської ради народних депутатів було прийнято рішення № 199/19, яким припинено право користування земельною ділянкою площею 2,8305 га по вул. Краснодонській, 1 Ремонтно - будівельному управлінню Луганського горкомхозу, у зв'язку з припиненням діяльності державного підприємства та надано земельні ділянки загальною площею 2,5119 га по вул. Краснодонській, 1 ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди на 49 років для розміщення виробничих будівель та споруд згідно технічного паспорту земельної ділянки.

16.05.1995 року між Виконкомом Луганської міської ради народних депутатів та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було укладено договір № 818 на право тимчасового користування земельною ділянкою (у тому числі на умовах оренди), у відповідності до вимог якого виконком, на підставі рішення від 21.04.1995 року № 199/19, передав, а ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" прийняв у тимчасове користування земельну ділянку площею 2,5119 га по вул. Краснодонській, 1 (а.с. 210).

Проте, вирішуючи даний спір суди залишили поза увагою доводи відповідача стосовно наявності договору № 818 від 16.05.1995 р., використання ним земельної ділянки саме на підставі цього договору, а також наявності акта приймання - передачі земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Краснодонська, 1 від 04.11.2011 р. Луганській міській раді (а.с. 67). Залишено поза увагою судів і довід відповідача щодо відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого було укладено договір № 1411 від 11.04.1996 р., виходячи зі змісту рішення виконкому № 157 від 21.03.1996 р.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р. у справі № 913/1191/13 та рішення господарського суду Луганської області від 13.06.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

Попередній документ
34119638
Наступний документ
34119640
Інформація про рішення:
№ рішення: 34119639
№ справи: 913/1191/13
Дата рішення: 08.10.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: