09 жовтня 2013 року Справа № Б38/250-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Полякова Б. М.
суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська
на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року
у справі№ Б38/250-10
за заявою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська
доКолективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод"
пробанкрутство
За участю представників сторін: не з'явились
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року у справі № Б38/250-10 (суддя Бондарєв Е.М.) грошові вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до боржника Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод", м. Дніпропетровськ задоволені частково у сумі 861205 грн. 61 коп., (третя черга) поточних грошових вимог, в частині стягнення 202525 грн. 97 коп. відмовлено у зв'язку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до п.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року у справі № Б38/250-10 залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року та прийняти нове рішення, про визнання заявлених грошових вимог.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2010 року порушено провадження у справі № Б38/250-10 про банкрутство Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод".
09.11.2010 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод".
11.01.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" на загальну суму 11 338 307,46 грн. До реєстру вимог кредиторів також включено Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на загальну суму 65454 грн. 51 коп., з яких: 10967 грн. 68 коп. відносяться до третьої черги; 54486 грн. 83 коп. відносяться до шостої черги.
17.01.2013 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б38/250-10 Колективне (народне) виробниче підприємство "Дніпропетровський комбайновий завод", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Сагайдака А.В.; зобов'язано ліквідатора і керівника банкрута вчинити певні дії.
15.04.2013 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулась з заявою про кредиторські вимоги до Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод" в сумі 1063731 грн.58 коп.
21.05.2013 року ухвалою суду в задоволенні грошових вимог Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в частині 861205 грн.61 коп. податків, в частині 202525 грн.97 коп. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків, нарахованих за несвоєчасну сплату боргу по податках, який виник після порушення провадження даної справи про банкрутство, відмовлено.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом із тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.
Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційних скарг його не спростовують.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у справі № Б38/250-10 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року у справі № Б38/250-10 залишити без змін.
Головуючий: Б. М. Поляков
Судді: В. М. Коваленко
О. Є. Короткевич