"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/14035/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а-11/10/0508 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ворошилівської районної ради у м.Донецьку, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень, -
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Донецької міської ради, третя особа ОСОБА_1, в якому просила скасувати рішення відповідача №77 від 14.03.2007 року " Про знищення майна Б-1, Б'-1 по АДРЕСА_1" та рішення №98 від 12.04.2007 р. "Про можливість передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішень Ворошиловского районного суду м. Донецька від 20.04.2007 р. та від 21.05.2007 р. та реєстрації права власності домоволодіння в БТІ за №18852316, вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1, яке раніше належало її бабусі ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності №1010 від 06.06.1947 р.
Підставою прийняття рішення №77 від 14.03.2007 року послужив акт від 07.03.2007 року обстеження стану житлового будинку з метою встановлення його відповідності санітарним і технічним нормам і визнання житлового будинку непридатним для проживання, при цьому, при складанні акту не був присутній власник домоволодіння та члени його родини. Вказаним рішенням порушене її право власності.
Внаслідок постанови незаконною рішення про знищення майна будинку Б-1, Б'-1 рішенням №98 від 12.04.2007 р. ухвалено про можливість передачі третій особі у власність земельну ділянку, яким порушені її права. Оскільки на межі спірної земельної ділянки знаходиться один із її житлових будинків, та відсутність узгодження межі із нею та іншими суміжними землекористувачами.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 і на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20.04.2007 року за нею зареєстроване право власності в КП "БТІ м. Донецька" за № 18852316, яке до цього належало бабусі позивачки ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності №1010 від 16.06.1947 року. Домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до Генерального плану 1947 року було розташоване на земельній ділянці загальною площею 762,1 кв. м. та складалося з житлового будинку А-І, житлового будинку Б-1, житлової прибудови Б'-1, житлового будинку В-1. ОСОБА_3 26.05.1950 року звернулася до Бюро правової реєстрації м. Сталіно (КП "БТІ м. Донецька") із заявою про реєстрацію права власності на житлові будинки А-1, Б-1, Б'-1., В-1 відповідно до свідоцтва на право власності від 16.06.1947 року і 20.04.1951 року Бюро правової реєстрації м.Сталіно видало висновок по документах про право власності на домоволодіння, в якому зазначило, що ОСОБА_5 у 1938 році збудувала на земельній ділянці до спадкового дому ще два житлові будинки, які згодом рішенням виконавчого комітету Калінінської районної ради депутатів від 22.03.1951 року були залишені без зносу та оформлені і зареєстровані як самовільне будівництво. Факт існування напівзруйнованого будинку Б-1 фундаменту Б'-1 підтверджується як матеріалами інвентаризаційної справи КП "БТІ м. Донецька", а саме: викопіювання з архіву БТІ 1946 року, 1947 року, 1962 року, 1987 року, технічними паспортами за 2001 та 2007 роки, викопіюванням з Генплану міста за 29.05.2007 року та висновками будівельно-технічної експертизи №23/08 від 14.07.2008 року, згідно якої житловий будинок (літ. Б-1) станом на квітень 2007 року був відновлений на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні домоволодіння №23 по вул. Зарічній та був відновлений на стінах та фундаменті будинку, спорудженого у 1938 році. Виконавчим комітетом Ворошиловської районної в м.Донецьку ради було прийняте рішення від 14.03.2007 року про знищення майна літ. Б-І і Б'-1 по вул. Зарічна 23 на підставі акту обстеження стану житлового будинку від 07.03.2007 року з метою встановлення його відповідності санітарним і технічним нормам і визнання житлового будинку непридатним для проживання. У даному акті зазначено, що житловий будинок Б-1 і житлова прибудова Б'-1 знесені, фундаменти відсутні, при цьому на початку акту є точний опис цих будівель і вказана адреса обстежуваних приміщень: АДРЕСА_1, при цьому, власником домоволодіння за цією адресою зазначена ОСОБА_2. При складанні акту не був присутній власник домоволодіння або члени сім'ї, які мешкають з ним, крім того, власник не був повідомлений про перевірку. З рішенням виконкому від 14.03.2007 року ні позивач, ні члени її родини ознайомлені не були, про існування зазначеного акту ОСОБА_2 дізналася лише 07.09.2007 року.
Судами також встановлено, що постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.11.2010 року закрита кримінальна справа за нереабілітуючими підставами стосовно ОСОБА_6 - зятя ОСОБА_1, який підписав акт обстеження земельної ділянки від 17.01.2007р., при цьому, обвинувачення останньому в кримінальній справі було пред'явлено, в тому числі, за фальсифікацію вказаного акту.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що має місце фальсифікація акту обстеження стану житлового будинку, який став підставою для прийняття спірних рішень, які прийняті з порушенням порядку їх прийняття та законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішень відповідача та акту обстеження .
Згідно п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР №189 від 26.04.1984 року "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання" жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам.
Відповідно п.4.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року (яке діяло на час складання акту від 07.03.2007 року), розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення реєстратора прав у разі: а) знищення нерухомого майна за заявою власника майна; до заяви додаються: акт відповідного органу, що засвідчує факт знищення майна; правовстановлюючі документи (у разі наявності) на знищене майно, які підлягають анулюванню у порядку, встановленому цим Положенням.
Аналізуючи зміст наведених норм процедура знищення нерухомого майна пов'язана з поданням заяви власником цього майна, в даних спірних правовідносинах ця процедура була здійснена за заявою сторонньої особи - ОСОБА_1, що не передбачено установленим порядком.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту обстеження від 07.03.2007 року, в заяві ОСОБА_1 про призначення комісії для обстеження та в рішенні виконкому Ворошиловської районної у м.Донецьку ради від 14.03.2007 р. про затвердження акту мова йде про обстеження будівель за адресою АДРЕСА_1, тобто за адресою розташування власності ОСОБА_2.
Стаття 198 Земельного Кодексу України передбачає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, судами попередніх інстанцій встановлено, що, ОСОБА_1 на розгляд виконкому Ворошиловського району акту погодження меж надано не було, позивачем межі земельної ділянки не погоджувалися. що є порушенням вищенаведеної законодавчої норми.
Враховуючи викладене суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішень, які прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інтсанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: