"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/14951/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2009
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012
у справі № 2а-5186/09/1370 (5071/10/9104)
за позовом Приватного підприємства «Карпаткурорт»
до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «Карпаткурорт» (надалі - позивач, ПП «Карпаткурорт») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області (надалі - відповідач, ДПІ у Жидачівському районі Львівської області), у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012, адміністративний позов ТОВ «Техінпром» задоволено: визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 06.08.2009 № 0000352320/0/10140 та скасовано його.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно наданих до Вищого адміністративного суду України письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача, вимоги касаційної скарги вважає необґрунтованими, скаргу просить відхилити, а оскаржуване рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.
Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 15.02.2007 по 31.03.2009, за результатами якої 27.07.2009 складено акт № 725/23-1/348151135 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.21 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у заниженні обсягу реалізації готової продукції та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 545163,00 грн.
На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2009 № 0000352320/0/10140, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 815 220,00 грн.
В обґрунтування законності прийнятого податкового рішення відповідач в акті зазначив, що за відсутності у ПП «Карпаткурорт» власних переробних потужностей, воно не має права нараховувати дотацію сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними м'ясо в живій вазі і на нього не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нарахування виплат і використання коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» від 12.05.1999 № 805.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно здійснено донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, яка була чинна на момент існування спірних правовідносин, затверджено Порядок нарахування виплат і використання коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Пунктом 1 згаданого Порядку, визначено, що ним встановлюється механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними у період з 01.01.2008 до року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами незалежно від форми власності, що мають власні переробні потужності.
Як правильно взято до уваги судами попередніх інстанцій, згідно з матеріалами справи, видами діяльності за КВЕД ПП «Карпаткурорт» є: « 15.11.0 Виробництво м'яса», « 15.13.0 Виробництво ясних продуктів», « 5132.0 Оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами» та « 52.22.0 Роздрібна торгівля м'ясом та ясними продуктами» (довідка №091759 Управління статистики у Жидачівському районі).
Згідно Статуту Приватного підприємства «Карпаткурорт», засновником підприємства є фізична особа ОСОБА_4, на базі майна якого створюється підприємство.
Відповідно до п. 3.1 Статуту підприємства - статутний фонд підприємства складає 672 145,00 грн. Капітал підприємства складають матеріальні цінності та грошові кошти, фінансові вкладення та затрати на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення господарської діяльності, які відображені у самостійному балансі підприємства.
Згідно з пп. 3.4.2 Статуту ПП «Карпаткурорт» засновник підприємства вправі здійснювати грошові внески, а також будь-які майнові, а також робити внески майновими правами.
Судами встановлено, що за договором купівлі-продажу будівлі від 03.09.2004 ОСОБА_4 придбав у Спільного підприємства «Райкоопзаготпром» Жидачівської райспоживспілки і споживчих товариств Жидачівського району будівлі та споруди худозабійного пункту, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Загальна площа будівель та споруд становить: худозабійний цех 224,7 кв.м та кролебійні 73,1 кв.м. Придбані основні фонди були передані ОСОБА_4 за актом приймання-передачі основних фондів, придбаних на аукціоні від 10.03.2004 згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2004. На підставі акта приймання-передачі основних фондів передано і обладнання худозабійного цеху.
Підпункт 3.4.5 Статуту підприємства встановлює, що передача майнових цінностей як внесків в підприємство здійснюється за актом прийому-передачі, який підписує представник засновника та директор підприємства. Оцінка майнових вкладів здійснюється засновником на підставі документів, що свідчать про ціну придбання такого майна, або шляхом аналогії ціни, або будь-яким іншим методом оцінки, враховуючи нормальний знос даного майна.
Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_4, як засновник ПП «Карпаткурорт», передав зазначене нерухоме майно та обладнання худозабійного цеху як внесок в підприємство згідно акта прийому-передачі основних фондів від 15.02.2007.
Даючи оцінку встановленим судами обставинам справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що майновою базою для діяльності ПП «Карпаткурорт» служили активи (майно), передані засновником (власником) підприємства як внесок до статутного фонду. Формування статутного фонду підприємства засновником в розмірі, передбаченому статутними документами, підтверджується також і фінансовими звітними документами ПП «Карпаткурорт». Зокрема, згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 30.06.2008, залишкова вартість основних засобів становить 672,1 тис. грн.
Оскільки законодавство, яким було врегульовано питання нарахування і виплати переробними підприємствами дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі, не визначало понять «переробне підприємство» чи «власні виробничі потужності», судова колегія приходить висновку, що наявні у підприємства активи, є саме тими переробними потужностями, яких достатньо для здійснення виробництва та реалізації м'яса та м'ясних продуктів. При цьому, оскільки правильність розрахунку безпосередньо сум дотацій відповідачем не оспорюється, донараховане позивачу податкове зобов'язання визначене протиправно.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 06.08.2009 № 0000352320/0/10140 правильними.
Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі № 2а-5186/09/1370 (5071/10/9104) залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна