08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/26627/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 року по справі № 2а-13460/09/1/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» звернулось до суду з позовною заявою до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000851502/0 від 21.04.2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» з податку на додану вартість за лютий 2009 року, за результатами проведення якої встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.5, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).
На підставі висновків перевірки відповідачем 21.04.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість в розмірі 15432,90грн., у тому числі: 14698,00грн.-основний платіж та 734,90грн.- штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2010 року по справі № 2а-5775/09/6/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 16.12.2008 року № 0000912301/0 та №0000922301/0.
Слід зазначити, що суди при прийнятті постанови по справі № 2а-5775/09/6/0170 встановили, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року заявлена сума бюджетного відшкодування у строчці 25.1 у розмірі 482678,00 грн.
Разом з податковою декларацією позивачем надавалися додатки 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування», згідно яким значення рядка 3 «Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена одержувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)» рівно нулю і відповідно значення рядка 4 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню», яке переноситься в рядок 25 податковій декларації за поточний звітний період, рівно нулю.
В період з червня 2005 року по серпень 2008 року сума від'ємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом відображалась підприємством в рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду» Декларації з податку на додану вартість.
Судами при розгляді справи № 2а-5775/09/6/0170 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 482678,00 грн. з періодом виникнення з червня 2005 року по серпень 2006 року. Податковий кредит, задекларований в період з червня 2005 року по серпень 2006 року підприємством повністю сплачений в період виникнення.
Даний факт означає, що бюджетне відшкодування не було задекларовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» в період його виникнення, що призвело до його заниження в попередніх податкових періодах.
Відповідачем не враховано, що з висновку експерта № 139/09, проведеного по справі № 2а-5775/09/6/0170 вбачається, що сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість позивача за вересень 2008 року склала: за даними підприємства - 482678,00 грн.; за даними відповідача - 0 грн.; за даними експерта - 0 грн.
Розбіжність між даними підприємства і даними експерта складає 482678,00 грн. у бік зменшення бюджетного відшкодування і утворилося в результаті того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» в період з червня 2005 року по серпень 2008 року сума від'ємного значення між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом накопичувалася в рядку 26 Декларацій по податку на додану вартість, не дивлячись на фактичну оплату постачальникам за придбані товари (послуги) в тому ж звітному періоді, в якому отримано право на податковий кредит, тим самим добровільно відмовилося від бюджетного відшкодування. Розбіжності між даними відповідача і даними експерта не встановлено.
Суди при розгляді справи № 2а-5775/09/6/0170 встановили, що позивачем бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявлене у вересні 2008 року, яке виникло в період з 01.06.2005 року по 31.08.2006 року, завищено на суму 482678,00 грн., але підприємство надалі має право відображати дану суму у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість наступних податкових періодів.
Слід зазначити, що постановою від 05.02.2010 року по справі № 2а-5775/09/6/0170 встановлено, що позивач має право відображати суму у розмірі 482678,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість в наступних податкових періодів, а також правомірно відображено в рядку 26 декларації за вересень 2008 року залишок від'ємного значення податкових зобов'язань в розмірі 220474,00грн.
В зв'язку з цим та відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2010 року по справі № 2а-13460/09/1/0170 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.