"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/9628/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Олексієнко М.М.,
Пасічник С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
В грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Бериславського районного суду Херсонської області в якому просив визнати рішення комісії управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області від 10 травня 2011 року незаконним; скасувати дане рішення та зобов'язати відповідача призначити йому дострокову пенсію за віком як батьку дитини-інваліда з дитинства.
Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області у призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії, передбаченої абзацами 3,4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду в Бериславському районі Херсонської області призначити ОСОБА_2 дострокову пенсію, передбачену абзацами 3,4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням дати його звернення із відповідною заявою.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Бериславському районі Херсонської області задоволено. Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2012 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно медичного висновку № 37 від 4 серпня 1988 року є інвалідом з дитинства.
13 квітня 1994 року дружина позивача матір дитини-інваліда з дитинства ОСОБА_4 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй достроково пенсії у зв'язку із тим, що вона є інвалідом 3 групи загального захворювання та має страхового стажу більше ніж 20 років і відповідно до даних відповідача отримує пенсію по інвалідності з 23 березня 1994 року з 47-річного віку, тобто до досягнення нею пенсійного віку.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
17 березня 2011 року позивач як батько дитини-інваліда, по досягненню 55 річного віку, звернувся до відповідача із заявою про призначенню йому дострокової пенсії, на підставах, передбачених п. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем 10 травня 2011 року було відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії як батьку дитини-інваліда, з посиланням на те, що матір дитини-інваліда отримує дострокову пенсію як інвалід загального захворювання, тобто відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дружина позивача скористалася правом на вибір дострокової пенсії, надавши перевагу достроковій пенсії по інвалідності як інвалід загального захворювання.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що дружина позивача на час його звернення до відповідача про призначення йому дострокової пенсії як батьку дитини-інваліда, вже отримувала пенсію, то він не має права на її отримання.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що дружина позивача отримує дострокову пенсію за віком, як інвалід 2 групи. Дострокову пенсію на підставах передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не отримувала, оскільки надала перевагу достроковій пенсії по інвалідності як інвалід загального захворювання.
Оскільки дружина позивача надала перевагу пенсії по інвалідності, то за таких обставин та виходячи із пункту 3 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач має право на отримання дострокової пенсії за віком, як батько дитини-інваліда з дитинства.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи те, що рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог було скасовано помилково, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення апеляційної інстанції та залишення рішення першої інстанції в силі.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2012 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді М.М. Олексієнко
С.С. Пасічник