24 вересня 2013 року м. Київ К-27081/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового розгляду питання про відновлення касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання незаконною постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_3 - представника Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2010 року,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до відділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання незаконною постанови.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Визнати незаконною та скасувати постанову від 24.06.2009 про повернення виконавчого виконавчого документу стягувачеві.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Не погоджуючись з рішення суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 - представника Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2010 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - представника Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області задоволено. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2010 року скасовано, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року залишено в силі.
У квітні 2012 року встановлено відсутність касаційного провадження у даній справі, а саме: ухвали ВАСУ від 16.11.2010 року про розгляд касаційної скарги, касаційної скарги. За ініціативою суду вирішено питання про відновлення втраченого касаційного провадження відповідно зі статтею 274 КАС України.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 222 КАС України, питання про відновлення касаційного провадження у адміністративній справі розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції щодо відновлення касаційного провадження, дослідивши копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2010 року про розгляд касаційної скарги у даній справі, яка збереглась в ЄДРСР та системі ВАСУ «Діловодство», колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у даній справі підлягає відновленню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що 23 квітня 2009 року позивач повторно звернувся до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області з заявою про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області про стягнення з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення 1770 грн. недоплаченої щорічної разової допомоги за 2007 рік як учаснику бойових дій. Цього ж дня було відкрите виконавче провадження, копія постанови була направлена сторонам та запропоновано боржникові добровільно виконати рішення суду. Однак, у добровільному порядку рішення суду не було виконане і 24.06.2009 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що повернення виконавчого документа є законним з підстав відсутності коштів на рахунку управління, призначених для виплати заборгованості за рішенням суду.
Суд апеляційної інстанції не погодившись з рішенням суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на підставу для невиконання рішення суду, а тому задовольнив позовні вимоги, скасувавши постанову про повернення виконавчого документу.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження"передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ст.2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, боржник -орган управління праці та соціального захисту населення не є власником коштів майна.
Статтею 55 Бюджетного кодексу України передбачено, що дані видатки мають фінансуватися в повному обсязі та відповідно до встановленого у Законі цільового призначення і не підлягають зміні. Витрати, пов'язані з задоволенням вимог отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, Законами України про Державний бюджет України на 2008, 2009 роки не передбачені, не збільшено також і фінансування на реалізацію норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, коштів на рахунку відповідача, які б виділялись на погашення суми недоплаченої щорічної разової допомоги за 2007 рік, як учаснику бойових дій на той час не було, що виключало можливість виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, натомість судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення, яке ухвалено відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 222, 274, 278, 279 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відновити втрачене касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання незаконною постанови.
Встановити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2010 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - представника Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області задоволено. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2010 року скасовано, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року залишено в силі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: