"24" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/55688/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Чалого С.Я.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Головного управління Держкомзему Державного комітету України земельних ресурсів у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування припису,
Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" звернувся до суду з позовом до Головного управління Держкомзему Державного комітету України земельних ресурсів у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування припису.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року, у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
03.02.2012 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Черкаської області у присутності представника Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ПАТ «Черкасиобленерго» при використанні земельних ділянок під об'єктами електромереж загальною площею 0,6073 га в м. Жашків Черкаської області, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.02.2012 року.
Перевіркою встановлено, що рішенням Жашківської міської ради від 20.05.2004 року № 156 товариству надано в оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 0,6073 га за рахунок забудованих земель міської ради під розміщення технічної інфраструктури товариства, в тому числі для виробництва та розподілу електроенергії (ПЛ-10 кВ), які знаходяться у м. Жашків (землі енергетичної системи). Проте, станом на 03.02.2012 року договори оренди земельних ділянок ПАТ «Черкасиобленерго» з міською радою не укладені та не зареєстровані відповідно до чинного законодавства. Вищезазначені земельні ділянки використовуються товариством без оформлення правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
На підставі акта перевірки та виявлених порушень державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Черкаської області 03.02.2012 року винесено припис, яким зобов'язано ПАТ «Черкасиобленерго»у 30-ти денний термін усунути виявлене порушення шляхом вчинення наступних дій: укласти з Жашківською міською радою договір оренди землі; провести державну реєстрацію договору оренди землі.
Позивач вважає, що відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було проведено перевірку та винесено припис.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передбачено статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Отже правильним є висновок судів попередніх інстанцій відносно того, що перевірку було проведено в межах наданих державному інспектору повноважень.
Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки, установлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений Наказом Держкомзему від 12.12.2003, № 312.
Матеріали справи свідчать, що під час оформлення результатів перевірки державним інспектором були допущені порушення вимог Порядку, зокрема, акт не містить заповненого плану-схеми місця розташування земельної ділянки.
Крім того, позивач посилався в обґрунтування своїх вимог на порушення вимог щодо строку його повідомлення про проведення перевірки.
Проте, за наявності встановленого факту правопорушення, допущені державним інспектором помилки не можуть бути підставою для скасування припису, оскільки вказані помилки не призвели до прийняття неправильного рішення (припису).
Рішенням Жашківської міської ради від 20.05.2004 року № 156 товариству надано в оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 0,6073 га за рахунок забудованих земель міської ради під розміщення технічної інфраструктури товариства, в тому числі для виробництва та розподілу електроенергії (ПЛ-10 кВ), які знаходяться у м. Жашків (землі енергетичної системи).
Проте, станом на 03.02.2012 року (час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства) договору оренди із Жашківською міською радою укладено не було.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно п. 6.2. Порядку з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
Оскільки земельні ділянки використовувалися позивачем без оформлення правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що припис від 03.02.2012 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Черкаської області винесено правомірно, тому підстав для його скасування немає.
При цьому посилання позивача на можливі складнощі у виконанні припису та необхідний значний час для його виконання не можуть бути достатнім аргументом для задоволення позову, оскільки наданий приписом 30-денний строк є максимальним строком, який пеердбачено п. 6.2. Порядку.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" відхилити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: