"26" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/79905/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Олексієнко М.М,
Пасічник С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії. Просив визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя про відмову у призначенні пенсії за віком згідно із Законом України ,,Про державну службу, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя зарахувати до стажу державної служби, період проходження ним військової служби з 27 травня 1970 року по 12 червня 1972 року, зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 14 липня 2011 року відповідно до Закону України ,,Про державну службу".
Постановою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2012 року, постанову Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року, прийнято нову, якою позов задоволено повністю. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_2, період проходження ним військової служби з 27 травня 1970 року до 12 червня 1972 року. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 з 14 липня 2011 року пенсію державного службовця по статті 37 Закону України ,,Про державну службу", тобто з моменту звернення за призначенням пенсії. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 84,16 грн. Зобов'язано відповідача надати до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення у місячний строк.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення, а рішення першої інстанції залишити в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач 14 липня 2011 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до вимог статті 37 Закону України ,,Про державну службу".
Рішенням відповідача від 12 жовтня 2011 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії державного службовця, у зв'язку з тим, що у позивача недостатньо стажу, а саме замість 20 років у позивача лише 19 років 8 місяців та 20 днів. Дане рішення позивач отримав 3 січня 2012 року. Відповідачем не було зараховано у стаж державної служби проходження військової служби позивачем з тих підстав, що військову службу не можна віднести до посад державної служби.
Відповідно до статті 37 Закону України ,,Про Державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 № 283, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Матеріалами справи підтверджується перебування позивача на військовій службі з 27 травня 1970 року по 12 червня 1972 року, а отже виходячи із вище зазначеного позивачу повинно бути зараховано період проходження військової служби до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді М.М. Олексієнко
С.С. Пасічник