"26" вересня 2013 р. м. Київ К/800/5877/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Олексієнко М.М.,
Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержання законів у воєнній сфері на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А0515 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги,-
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А0515 про перерахунок одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до статей 9,16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 48-місянного грошового забезпечення, з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, включно з посадовим окладом за військовим званням, надбавкою за вислугою років, надбавкою за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премією, надбавкою за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, надбавки за оперативно-розшукову діяльність. Просив здійснити виплату різниці між перерахованою та отриманою сумами допомоги.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року скасовано та постановлено нову, якою позов задоволено. Визнано неправомірними дії військової частини А 0515 щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання військової служби з порушенням вимог статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зобов'язано військову частину А 0515 провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до статей 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, включно з посадовим окладом, окладом за військовим званням, надбавкою за вислугою років надбавкою за виконання особливо важливих завдань, надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премією, і виплатити різницю між перерахованою та отриманою сумами допомоги.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержання законів у воєнній сфері звернувся з касаційною скаргою в якій посилаючись на допущені судом норми матеріального та процесуального права просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Судами встановлено, що наказом Міністра оборони України №0143 Р від 29 листопада 2010 року позивача звільнено з посади заступника начальника служби - начальника відділу служби управління департаменту за пунктом «б» статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). Рішенням т.в.о. командира військової частини А 0515 позивачу було призначено виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому третьої групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в сумі 132 048,00 грн. 15 серпня 2011 року командиром військової служби А 0515 видано відповідний наказ.
Однак, на думку позивача військовою частиною А0515 розрахунок одноразової грошової допомоги здійснено без дотримання вимог статі 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме, врахування всіх складових грошового забезпечення. При зверненні до відповідача із заявою про здійснення відповідного розрахунку позивач отримав відмову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про те, що здійснюючи позивачу виплату одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Постановою КМУ №499 від 28 травня 2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (далі - Порядок), з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом.
Скасовуючи судове рішення першої інстанції та постановляючи нове суд апеляційної інстанції зазначив, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги необхідно керуватися Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не постановою Кабінету Міністрів України, яка звужує поняття грошового забезпечення.
Так, статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
З окрема, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право щодо визначення виключно процедури виплати грошової допомоги та підстав для її проведення. А тому при визначенні сум, що входять до складу грошового забезпечення як розрахункової суми грошової допомоги, слід керуватися положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Відповідно до абзацу 5 п.п. 4 п. 2 Порядку (в редакції на час існування спірних правовідносин) грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених зі служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Враховуючи положення вищевказаних норм Порядку, відповідачем грошову допомогу позивачу було обчислено, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років без урахування положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не постанова Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року, яка звужує поняття грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року у справі 2-а-7205/11/2670, яка набрала законної сили, визнано незаконним та нечинним абзац 5 п.п. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ № 499 від 28 травня 2008 року, в частині визначення грошового забезпечення військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про неправомірність дій відповідача при визначенні розміру одноразової грошової допомоги позивачу.
Враховуючи те, що посилання Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержання законів у воєнній сфері в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ним повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержання законів у воєнній сфері залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А0515 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: М.М. Олексієнко
С.С. Пасічник