01 жовтня 2013 року м. Київ К-29384/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Борисенко І.В., Голубєвої Г.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2-а-815/10/2070
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2009 № 0002031702/1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010, позовні вимоги Підприємця задоволено.
Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі орган податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач, заперечуючи проти касаційної скарги, просить залишити її без задоволення через необґрунтованість.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Судами встановлено, що Підприємець зареєстрований 13.06.2007 виконавчим комітетом Харківської міської ради як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2, та являється платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) з 25.06.2007.
У період з 20.07.2009 по 07.08.2009 працівниками державного податкового органу здійснено виїзну планову перевірку дотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2007 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 12.08.2009 № 4112/1702/НОМЕР_1.
У ході вказаної перевірки виявлено, що в порушення підпунктів 7.2.1., 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем у квітні - травні 2008 року, ІІІ кварталі 2008 року занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 9 775,00 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ в ціні товару (послуг) у квітні - травні 2008 року, ІІІ кварталі 2008 року за так званими "старими" податковими накладними, тобто відображеними із запізненням на декілька податкових періодів, за відсутності заяви зі скаргою на постачальника щодо видачі податкової накладної. Крім того, з позиції контролюючого органу серед вказаних податкових накладних є неналежно оформлені податкові накладні (у податкових накладних, виданих контрагентом позивача (ТОВ «Рубіжанський картонно - тарний комбінат»), недостовірно зазначено обов'язковий реквізит - у рядку місце розташування постачальника зазначено місце податкової адреси Підприємця). При цьому, у акті перевірки зазначено, що податковий кредит за період, який перевірявся, складається із сум податків, сплачених Підприємцем у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. Порушень з приводу вартості придбаних позивачем товарів та послуг або відсутності господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку відповідачем не встановлено.
На підставі сказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009 № 0001631702/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 9 775,00 грн. та застосувано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 887,50 грн.
За результатами первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009 № 0001631702/0 скасовано в частині нарахування податкового зобов'язання 2 596,00 грн. та фінансових санкцій у розмірі 1 298,00 грн. і прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009 № 0002031702/1 на суму 10 768,50 грн.
За наслідками повторного оскарження податкового повідомлення - рішення повторна скарга позивача вищим податковим органом залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.
Як визначено пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 01.01.2011) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР).
Відповідно до вимог пп. 7.2.6 Закону № 168/97ВР податкова накладна, яка згідно пп. 7.2.3 цього Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначене окремим рядком місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ.
Тобто, підставою для відповідальності платника податку є відсутність підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.
Виходячи з норм пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР надані податкові накладні є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.
Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.
З урахуваннями сутності заперечень податкового органу щодо порушення порядку заповнення податкових накладних постачальником товару, судами були досліджені безпосередньо податкові накладні, а також встановлено, що 27.06.2007 між позивачем та ЗАТ «Харківенергоремонт» укладено договір про тимчасове використання Підприємцем у якості орендаря нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, термін дії якого визначено до 31.12.2008, адреса яких була зазначена у податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що отримання позивачем товарів відбулось на підставі податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, що свідчить про реальний характер господарських операцій та не заперечується податковим органом.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суди обґрунтовано не прийняли до уваги твердження податкового органу щодо порушення контрагентом підприємця порядку заповнення податкової накладної внаслідок зазначення у рядку «місцезнаходження покупця» іншої адреси (АДРЕСА_1), ніж податкова адреса такого платника податків, оскільки наявність недоліків в заповненні контрагентом позивача податкової накладної при визначенні місцезнаходження покупця, не є свідченням про її недійсність, неналежність та недопустимість як доказу.
Також, враховуючи пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР, згідно якого підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, податковими накладними чи митними деклараціями, факт включення позивачем до податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, а також аналізуючи пп. 7.2.6 зазначеного Закону, згідно якого подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця, суди дійшли вірного висновку про протиправність визначення податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ звітного періоду по податкових накладних, які були виписані контрагентами позивача у минулих податкових періодах.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 у справі № 2-а-815/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.В.Борисенко
Г.К. Голубєва