"30" вересня 2013 р. м. Київ К-31791/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Федорова М.О.
за участю секретаря Корженкової І.О.
представника позивача Євсєєва М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010
у справі № 2а-9643/09/2670
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 03.08.2009 № 0013471502/0.
ДПІ у Солом'янському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ст. 144 Конституції України, п.п. 34, 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», наголошуючи на тому, що суб'єкти господарювання, які використовують земельні ділянки на території міста Києва, але право власності на які або право оренди яких в установленому порядку не оформлено (не переоформлено), повинні сплачувати земельний податок за визначеною Рішенням Київської міської Ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» ставкою - 3 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2009 № 0013471502/0 податкового зобов'язання із земельного податку в загальній сумі 32328,66 грн., в т.ч. 30789,20 грн. основного платежу та 1539,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 30.07.2009 № 9179/15-3, про те, що розмір податкового зобов'язання і земельного податку, зазначеного позивачем у податковому розрахунку за 2009 рік, є заниженим на 30789,20 грн., оскільки при його обчисленні позивач не врахував ставку 3%, запроваджену п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».
Право на користування земельною ділянкою надано позивачеві на підставі Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 18.08.1964 № 1171.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку із земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Тому податковим органом безпідставно застосовано при обчисленні розміру земельного податку визначену у Рішенні Київської міської Ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» від 25.12.2008 № 944/944 ставку.
Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися із судами попередніх інстанції щодо необхідності задоволення позову, однак виходить з того, що розрахунок податковим органом розміру земельного податку, здійснений на підставі п. 2 вказаного рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», не може бути визнано обґрунтованим, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 рішення Київської міської ради II сесії VI скликання від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 №К/9991/23210/11 зазначені судові рішення залишені без змін.
Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
М.О. Федоров