"24" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/28598/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Островича С.Е.
при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі
на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 року
та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року
по справі № 2-а-409/10/0670
за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-2003»
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрідат»
про визнання недійсним договору та стягнення коштів, -
ДПІ в м. Житомирі звернулася з позовом до суду, в якому просить визнати договір поставки нафтопродуктів № КП-11/02-05 від 07.02.2005 року, укладений між ТОВ «Велес-2003» та ТОВ «Метрідат» недійсним відповідно до ст. 207 ГК України; зобов'язати ТОВ «Метрідат» повернути на користь ТОВ «Велес-2003» грошові кошти, отримані на виконання вказаного договору, в сумі 108739112,03 грн.; стягнути з ТОВ «Велес-2003» на користь держави вартість отриманого товару за спірним договором в сумі 108739112,03 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 року у даній справі позов задоволено відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Велес-2003» уклало договір поставки нафтопродуктів з ТОВ «Метрідат» за № КП-11/02-05 від 07.02.2005 року, згідно якого ТОВ «Метрідат» зобов'язане передати ТОВ «Велес-2003» нафтопродукти згідно додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного договору, а ТОВ «Велес-2003» зобов'язується прийняти та оплатити за товар визначену суму.
По цьому, ТОВ «Велес-2003» придбало у ТОВ «Метрідат» товар на загальну суму 108739112,03 грн., яка перерахована в повному обсязі.
На думку податкового органу, фактичного відвантаження товарів за вказаним договором не було, а діяльність відповідачів була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Як вбачається з обставин справи, судами не встановлено, а позивачем не доведено, що на момент здійснення правочину та його виконання відповідачі мали намір на укладення правочину всупереч інтересам держави або суспільства.
Разом з тим, відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2009 року по справі № 28/261-09 за позовом ТОВ «Велес-2003» до ТОВ «Метрідат», третя особа ДПІ в м. Житомирі, про стягнення 108739112,03 грн. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 року по цій справі, якою рішення суду першої інстанції було залишено без змін, судами встановлена відсутність у взаємовідносинах сторін за спірним договором ознак безтоварності операцій по прийому-передачі паливно-мастильних матеріалів, а також мети відповідачів, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Оскільки податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів здійснення відповідачами господарських операцій з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому правильними є висновки судів у даній справі про відсутність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ст.208 ГК України.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року по справі № 2-а-409/10/0670 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.
Судді (підпис)Карась О.В.
(підпис)Острович С.Е.
Ухвала складена у повному обсязі 27.09.2013р.