"08" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/29355/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року по справі № 2а-753/10/1170 за позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Олександрійське УВП Українського товариства сліпих звернулось до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання правомірним застосування нульової ставки з податку на додану вартість до послуг по наданню в оренду приміщень та автостоянки, а також визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000012350/0 від 01.03.2010 р. та №0000092350/0 від 14.05.2010 р.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000012350/0 від 01.03.2010 року та №0000092350/0 від 14.05.2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення окружного та апеляційного адміністративних судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, працівниками Олександрійської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Олександрійського УВП УТОС з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2009 року, за результатами встановлені, зокрема, порушення пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), п.5.11 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року№166, за рахунок оподаткування на нульовою ставкою операцій з надання в оренду приміщення та автомобільної стоянки, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 2387,00 грн. в податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 року, та на суму 2598,00 грн. в податковій декларації з ПДВ на грудень 2009 року.
На підставі висновків перевірки Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000012350/0 від 01.03.2010 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4985,00 грн.
Крім того, працівниками Олександрійської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Олександрійського УВП УТОС з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий 2010 року.
Перевіркою встановлено аналогічні порушення Закону № 168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 1599,00 грн. в податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року, на суму 5496,00 грн. в податковій декларації по ПДВ за лютий 2010 року.
На підставі висновків перевірки Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000092350/0 від 14.05.2010 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за деклараціями за січень 2010 року в сумі 1599,00 грн., за лютий 2009 року - в сумі 5469,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили того, що позивач має право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість до послуг по наданню в оренду приміщень та автостоянки.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
Частиною першою статті 141 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.
Відповідно до підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до абзаців першого-другого підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР оподатковуються на нульовою ставкою операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що під операціями з поставки товарів та послуг, які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою відповідно до підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР слід розуміти такі, що є результатом трудової діяльності працівників зазначених підприємств.
До таких операцій не можна віднести надання послуг щодо передання у найм майна (нерухомості), що належить третім особам. Ці послуги не є результатом безпосереднього їх виготовлення (надання) підприємством громадської організації інвалідів, тобто результатом праці його працівників. Вони є наслідком передання в найм майна, створеного іншими учасниками цивільних правовідносин, які не мають відповідних преференцій з оподаткування.
Крім того, вирішуючи питання законності застосування позивачем нульової ставки з податку на додану вартість до послуг по наданню в оренду приміщень та автостоянки, необхідно, в тому числі, встановити правовий статус майна, що було предметом договорів оренди в межах спірних правовідносин.
Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 року по справі №2а-753/10/1170 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.
Судді (підпис)Карась О.В.
(підпис)Рибченко А.О.