24 вересня 2013 року м. Київ К/9991/23027/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Островича С.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області на постанову Кіровського міського суду Донецької області від 17.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 у справі № 2а-147/09/0524 за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2008 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою (з урахуванням збільшення позовних вимог) до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області (далі - відповідач, Управління ПФ) про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 по 31.12.2007 та зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006 - 2007 роки у сумі 2 733,30 грн. та у сумі 1 158,00 грн. за 2008 рік.
Постановою Кіровського Кіровського міського суду Донецької області від 17.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009, позовні вимоги задоволено частково: Управління ПФ зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 30.09.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 у розмірі 1 092,93 грн. та здійснити відповідні виплати, в іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_5 відноситься до категорії "діти війни" та перебуває на обліку в Управлінні ПФ.
Управління ПФ на час виникнення спірних правовідносин діяло відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, і здійснювало свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Виплати пенсій дітям війни, які передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Управління ПФ у 2006 - 2007 роки на користь позивача не здійснювало, а у 2008 році підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачувалось у розмірі 10 %.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Частиною 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка відноситься до категорії "діти війни", має право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Так, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла з 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV було внесено такі зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік": виключено п. 17 ст. 77, ст. 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01.01.2006 поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Проте, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не були визнані неконституційними, а тому суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Подібні відносини склалися і у 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях прийшов до висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже спірні відносини з 09.07.2007 та з 22.05.2008 регулюються відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону, яка діяла з 01.01.2006.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 за 2007 рік, суди попередніх інстанцій обґрунтовано враховували строк звернення позивача до адміністративного суду із позовною заявою, а також Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України дійшли правильного висновку про те, що порушене право позивача у період з 09.07.2007 по 29.09.2007 не підлягає захисту з врахуванням того, що останнім пропущено строк на звернення до суду, а саме, позивач звернулась до суду 30.09.2008, тобто поза річний строк.
З урахуванням викладеного суди дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 30.09.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008.
Щодо розміру суми недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги слід зазначити наступне.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, станом на спірний період розмір мінімальної пенсії за віком визначений був лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пп. 7 п. 2.2 ст. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Водночас, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах щодо проведення перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (Положення "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України", затверджене Постановою КМ України від 24.10.2007 1261).
З огляду на зазначене вище, суд не може перебирати на себе функцію органів Пенсійний фонд України щодо перерахунку пенсії, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги.
Водночас, помилковість висновків щодо розрахованих судом сум щомісячної державної соціальної допомоги не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.
За викладених обставин суд касаційної інстанції відхиляє доводи Управління ПФ, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області відхилити.
Постанову Кіровського міського суду Донецької області від 17.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 у справі № 2а-147/09/0524 змінити в частині резолютивної частини, яку викласти у наступній редакції: "Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 недоотриманої соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 30.09.2007 року по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 з урахуванням здійснених виплат".
В іншій частині постанову Кіровського міського суду Донецької області від 17.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2009 у справі № 2а-147/09/0524 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді Г.К. Голубєва
С.Е. Острович