08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/27022/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Євроцемент груп-Україна» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року по справі № 2а-12745/10/2070 за позовом Приватного акціонерного товариства «Євроцемент груп-Україна» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, за участю Прокуратури Харківської області, про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Євроцемент груп-Україна звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, за участю Прокуратури Харківської області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 00000131601/0 на суму 10510,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена позапланова виїзна перевірки ПАТ «Євроцемент груп-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року.
Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є висновок податкового органу про порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) за взаємовідносинами з ТОВ «Азовська ливарна компанія», та пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР за взаємовідносинами з ПП «Тріада-2006» та ТОВ КМТ «Енергія».
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2010 року були включені суми податку в розмірі 7050,00 грн. за податковою накладною, що була виписана ТОВ «Азовська ливарна компанія» 20.09.2007 року за №132, з посиланням на отримання зазначеної накладної в лютому 2010 року.
ДПА України листом від 04.11.2009 року № 24259/7/16-1517-26 було надано роз'яснення щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах, а отримані у звітному періоді, та щодо документального підтвердження затримки в одержанні таких податкових накладних.
Відповідно до зазначеного листа у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді, платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - Реєстр), затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 244), та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.
Між тим, платник податку має зазначене право лише за наявності документального підтвердження такого запізнення.
Оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 року № 799 (далі - Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).
Позивачем жодних доказів отримання податкової накладної від 20.09.2007 року №132 саме в лютому 2010 року поштовим зв'язком не надано.
Крім того, позивачем не надано доказів отримання зазначеної накладної у лютому 2010 року і нарочно (документи про відрядження працівників позивача до ТОВ «Азовська ливарна компанія» або працівників ТОВ «Азовська ливарна компанія» до ПАТ «Євроцемент груп-Україна», тощо ).
Враховуючи, що позивачем не надано документального підтвердження отримання податкової накладної від 20.09.2007 року за №132 в лютому 2010 року, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ лютого 2010 року суми податку в розмірі 7050,00 грн., чим порушено приписи п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 20.07.2010 року ПАТ «Євроцемент груп-Україна» було подано до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області декларацію з ПДВ за червень 2010 року, в рядку 25.2 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) зазначено показник 8380245,00 грн. В розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації з ПДВ) позивачем також зазначено показник бюджетного відшкодування в розмірі 8380245,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальників товарів (робіт, послуг) в червні 2010 року, тобто, в тому ж періоді, в якому позивач включив їх до складу бюджетного відшкодування з ПДВ.
Між тим, відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Таким чином, відповідно до приписів зазначеної норми, сплачені позивачем в червні 2010 року на користь постачальників товарів (робіт, послуг) суми ПДВ можуть бути включені до складу бюджетного відшкодування з ПДВ лише липня 2010 року.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Євроцемент груп-Україна» відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року по справі №2а-12745/10/2070 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.