26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/71458/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Олексієнка М.М.,
Пасічник С.С.,
секретар Мороз Ю. М.,
за участю представника Державної податкової служби України - Діанова О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_3, Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації України, Державнгої податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій,-
У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій щодо повернення без розгляду документів поданих для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності внаслідок нещасного випадку, що стався під час виконання службових обов'язків неправомірними та стягнення грошової допомоги у розмірі чотирирічного грошового забезпечення.
Постановою Київського районного суду міста Сімферополя від 07 квітня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової адміністрації України неправомірними та зобов'язано виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу відповідно до статті 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 23 Закону України «Про міліцію» у розмірі 50 352,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року апеляційну скаргу задоволено частково. Постанову Київського районного суду міста Сімферополя від 07 квітня 2011 року скасовано та постановлено нову. Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової адміністрації України . Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу відповідно до статі 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 23 Закону України «Про міліцію» у розмірі 12588 грн.
У касаційних скаргах позивач та відповідачі не погоджуються з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права. Позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідачі наполягають на скасуванні судового рішення апеляційної інстанції та постановленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи щодо застосування судами апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенні з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач з 1997 року проходив службу в органах податкової міліції України. Наказом Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 31 травня 2007 року №453-о його звільнено з посади начальникам відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції ДПІ в Сімферопольському районі за пунктом 64 «з» (через хворобу). Під час проходження служби, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав травми, у зв'яжу з чим йому було встановлено ІІ групу інвалідності. При зверненні до відповідача із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності отримав відмову.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок про те, що хвороба, яка призвела до інвалідності та стала причиною звільнення позивача з Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, була наслідком вказаної дорожньо-транспортної пригоди, яка в свою чергу трапилася в період проходження позивачем служби в органах державної податкової міліції.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на здійснення виплати грошової допомоги, однак враховуючи те, що судом невірно було визначено розмір допомоги та покладено обов'язок щодо її виплати на іншого суб'єкта владних повноважень, постановив нове рішення.
Порядок і умови здійснення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівника податковому міліції регулюється Законом України «Про міліцію», Законом України «Про державну податкову службу», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».
Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну податкову службу» держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Статтею 23 Закону України «Про міліцію» передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Так, пунктом 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю у розмірі: чотири річного грошового забезпечення - інвалідам II групи; у період проходження служби, - у від сотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією. Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику податкової міліції, включається по садовий оклад, оклад за спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років згідно із законодавством (п.З Порядку).
Судами встановлено, що 13 лютого 2006 року о 09-20 за вказівкою свого начальника позивач виїхав по службовій необхідності до м. Білогірська Автономної Республіки Крим на особистому автомобілі Mistsubishi д.н НОМЕР_1, про що була здійснена відмітка у журналі обліку вибуття/прибуття співробітників ВПМ Сімферопольського району УПМ ДПА в АР Крим інв.№75 н/с. Після проведення необхідних заходів в м. Білогірську позивач виїхав до м. Сімферополя. 13 лютого 2006 року о 12-30 на 13 км. траси Сімферополь-Феодосія-Керч за участю позивача, який керував вказаним автомобілем, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забив м'яких тканин голови, забив шийного відділу хребта.
Згідно з довідки МСЕК серії КР-12-05 №009820 від 20 грудня 2007 року позивачу встановлена інвалідність II групи у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Отже, висновок судів щодо неправомірності дій відповідача щодо повернення без розгляду поданих позивачем документів для виплати грошової допомоги є правильним.
Правильним є також висновок суду апеляційної інстанції у частині визначення органу, яким здійснюється грошова допомога. Зокрема, відповідно до пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції №707, грошова допомога виплачується тим органом державної податкової служби, в якому проходив службу працівник податкової міліції. Враховуючи те, що позивач проходив службу в Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, то саме на цей орган покладено обов'язок виплати одноразової грошової допомоги, а не на Державне податкову адміністрацію України, як зазначив суд першої інстанції.
Однак, постановляючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та зобов'язання здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги суд апеляційної інстанції допустився помилки при розрахунку її розміру, взявши за основу грошове забезпечення за один рік (12 місяців), натомість відповідно до Порядку особам, яким встановлено ІІ групу інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі чотирирічного грошового забезпечення (48 місяців), як зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення апеляційної інстанції.
Оскільки у справі немає необхідності дослідувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення першої інстанції, є помилковим тільки в частині, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення апеляційної інстанції та зміну судового рішення першої інстанції.
Керуючись ст. 160, 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційні скарги ОСОБА_3, Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року скасувати.
Постанову Київського районного суду міста Сімферополя від 07 квітня 2011 року змінити виклавши абзац 3 резолютивної частини у наступній редакції:
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі чотирирічного грошового забезпечення у сумі 50352,00 грн.
В іншій частини постанову Київського районного суду міста Сімферополя від 07 квітня 2011 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
судді: М.М. Олексієнко
С.С. Пасічник