Ухвала від 02.09.2013 по справі К/9991/37201/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року м. Київ К/9991/37201/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді: Лосєв А.М.

Острович С.Е.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2010 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 р.

у справі №2а-10881/10/16/0170

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (далі - відповідач) про скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2010 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу адміністративного суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено перевірку господарської одиниці магазину (АДРЕСА_1), що належить позивачу, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт від 28.04.2010 р. № 160/01/13/23/НОМЕР_1.

Вказаною перевіркою було зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог ст. 15і Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виявилось у реалізації пива особі, яка не досягла 18 років.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом 07.05.2010 р. було прийнято рішення № 000184233 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого позивачу було відмовлено у задоволенні скарг, а спірне рішення залишено без змін.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач як на підставу для скасування рішення від 07.05.2010 р. № 000184233 вказує на проведення відповідачем перевірки з порушенням вимог чинного законодавства, а саме проведення планової перевірки без належного повідомлення позивача у визначений законодавством десятиденний строк про її проведення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтями 8, 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку ведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в ст.11№ та 11І названого Закону.

Відповідно до ч. 7 ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до позапланових перевірок віднесені перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які не є законами про оподаткування.

Визначаючи правові наслідки недодержання податковим органом вимог щодо порядку проведення органами державної податкової служби перевірок, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, таким правом позивач не скористався, а відтак при фактичному допуску представників податкового органу до проведення перевірки відсутні підстави для скасування рішення про застосування фінансових санкцій при доведеності вчиненого позивачем порушення.

Підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень може стати лише спростування висновків контролюючого органу про вчинення порушень, зафіксованих у акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки від 28.04.2010 р. №160/01/13/23/НОМЕР_1 зафіксовано факт продажу пива продавцем ОСОБА_5, 1993 року народження.

Дані про вік покупця підтверджуються наявною в матеріалах справи копією паспорту серії НОМЕР_2, виданого Бахчисарайським РВ ГУ МВС України в Криму 30.04.2009 р.

Так, згідно зі ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється, зокрема продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Статтею 17 цього ж Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Таким чином, зважаючи на встановлення судовими інстанціями та підтвердження матеріалами справи, поясненнями свідків, факту продажу позивачем пива особі, яка не досягла 18 років, застосування до позивача фінансових санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» слід визнати обґрунтованим.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 р. у справі №2а-10881/10/16/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.

СуддіЛосєв А.М.

Острович С.Е.

Попередній документ
34119054
Наступний документ
34119056
Інформація про рішення:
№ рішення: 34119055
№ справи: К/9991/37201/11-С
Дата рішення: 02.09.2013
Дата публікації: 16.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: