"22" серпня 2013 р. м. Київ К-4930/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Рибченка А.О.
за участю
секретаря Бовкун В.В.
представника відповідача Литвиненка С.С., Оліферчук Г.О.
представника Генеральної
прокуратури України Чубенка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Зірненський спиртзавод»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009
у справі №2-а-2095/08
за позовом Державного підприємства «Зірненський спиртзавод»
до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області
за участю Прокуратури Рівненської області
про зобов'язання вчинити дії
Державне підприємство «Зірненський спиртзавод» (далі по тексту - позивач, ДП «Зірненський спиртовий завод») звернулось до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (далі по тексту - відповідач, Костопільська МДПІ Рівненської області) про зобов'язання відповідача списати визнаний погашеним податковий борг в сумі 40495895,88 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 позов задоволено повністю.
Постановою Львівського адміністративного апеляційного суду від 22.12.2009 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №9/10 про визнання банкрутом ДП «Зірненський спиртовий завод», яка порушена ухвалою суду від 10.02.2006. Оголошення про порушення справи про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 17.06.06 № 112. Орган державної податкової служби до суду у встановлений законом строк не звернувся. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2006 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Зірненський спиртовий завод», до якого орган державної податкової служби не включено. Костопільська МДПІ Рівненської області з відповідною заявою із конкурсними вимогами до боржника звернулася до суду лише 14.06.2007, хоча тридцятиденний строк, встановлений для подання заяви з конкурсними вимогами до боржника, сплинув 18.07.2006, тобто через одинадцять місяців замість встановлених законом тридцяти днів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 відповідачу відмовлено у визнанні кредитором по цій справі на суму 40495895,88 грн. Рішенням Вищого господарського суду України від 04.12.2007 залишено без змін рішення судів першої та другої інстанцій, а касаційну скаргу Костопільська МДПІ Рівненської області - без задоволення. Ухвалою Верховного Суду України від 07.02.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2007 у справі №9/10. При цьому, постановою Господарського суду Рівненської області від 09.08.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 задоволено позов Костопільська МДПІ Рівненської області до ДП «Зірненський спиртовий завод» про стягнення податкового боргу в сумі 40495895,88 грн. Постановлено стягнути з ДП «Зірненський спиртовий завод» до бюджету податковий борг в сумі 40495895,88 грн. Приймаючи вказану постанову суд прийшов до висновку про те, що податкові зобов'язання та штрафні санкції нараховані податковим органом стали узгодженими після введення дії мораторію.
Колегія судів, стосовно позиції судів попередніх інстанцій щодо можливості списання податкового боргу внаслідок пропущення податковим органом строку звернення з кредиторськими вимогами до боржника відповідно до порядку передбаченому ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначає наступне.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно п. 5.6 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків визначені до списання суми безнадійного податкового боргу списуються в картках особових рахунків платників податків датою прийняття рішення.
Таким чином, списання безнадійного податкового боргу є однією з процедур погашення податкового боргу.
Списання зазначених боргів органами державної податкової служби можливо тільки у разі, коли умови мирової угоди передбачають прощення (списання) боргів та господарським судом винесено ухвалу про затвердження такої мирової угоди.
У випадку, коли платника податків визнано у встановленому порядку банкрутом, податковий борг такого платника податків, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю активів, переходить у статус безнадійного та підлягає списанню. Днем виникнення безнадійного боргу вважається дата прийняття господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справі про банкрутство припиняється, якщо господарським судом затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.
На підставі ухвали господарського суду керівник податкового органу (або його заступник) про затвердження звіту ліквідатора приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.
Тобто, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вимоги Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків не передбачають таких підстав для списання безнадійного податкового боргу, як не заявлення кредиторських вимог у порядку передбаченому ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно зі ст. 18 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підлягають списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, даний Закон та Порядок №103 не містять будь-яких винятків щодо застосування процедури списання безнадійних боргів залежно від причин виникнення такого податкового боргу.
Відповідно до п. 5.1 Порядку № 103 у випадках, передбачених підпунктами 3.3 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації з письмовою заявою, в якій зазначають суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати.
До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 вказаного Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним.
Згідно з п. 5.3 Порядку № 103, за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби приймає рішення списання безнадійного податкового боргу.
Недотримання платником податків вимог п. 5.1 Порядку №103 виключає можливість розгляду питання щодо прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу.
Так, судами попередніх інстанцій, не було досліджено дотримання позивачем вимог п. 5.1 Порядку №103 при зверненні з листом до ДПА у Рівненській області та Костопільська МДПІ Рівненської області щодо списання погашеного податкового боргу в сумі 40495895,00 грн.
Крім того, вирішуючи даний спір по суті, суди не звернули увагу на дані щодо наявності у позивача податкового боргу в розмірі 40495895,00 грн. Питання наявності чи відсутності у позивача вказаної суми податкового боргу та його наявності згідно даних карток особових рахунків платників податків судами взагалі не досліджувалось. Оскільки є судове рішення про стягнення боргу, яке на виконанні, то судами не досліджено чи виконано воно чи ні, чи є борг до цього часу чи немає.
Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Однак, судами попередніх інстанцій, в порушення вказаних норм процесуального права, не було досліджено всіх обставин справи.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Крім того, відповідачем було подано клопотання про заміну відповідача у справі.
На підставі ст. 55 КАС України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну відповідача - Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області її правонаступником - Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Мін доходів у Рівненській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Замінити відповідача у справі - Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області на Костопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Мін доходів у Рівненській області.
Касаційну скаргу Державного підприємства «Зірненський спиртзавод» задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2008 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)А.О. Рибченко
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова