"19" вересня 2013 р. м. Київ К-39165/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010
у справі № 2а-13004/09/4/0170
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, СПД ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Бахчисарайському районі АРК) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2009 №0003051701/0, від 18.09.2009 №0003051701/1, від 30.10.2009 №0003051701/2 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 6120,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 14.08.2009 №234/27/17/НОМЕР_1, яким встановлено, зокрема, порушення ст. 1 Закону України від 09.04.1999 №587-ХІV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі по тексту - Закон №587-ХІV).
На підставі даного акту, згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1, пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон №2181-III) відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 25.08.2009 №0003051701/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем «збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» у сумі 12636,00 грн., в тому числі, за основним платежем 396,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12240,00 грн.
За результатами процедури адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції та помилково не погодився суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону №587-ХІV платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 01.07.2006 по 30.06.2009 звіти про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не надавав.
Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис)М.О. Федоров