19 вересня 2013 року м. Київ К-39054/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2010
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010
у справі № 2а-871/10/2170
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі ліцензій НОМЕР_1 та НОМЕР_2, термін дії яких до 24.02.2010.
Відповідно до направлення від 11.01.2010 №36/237 фахівцями ДПА у Херсонській області було проведено перевірку магазину «Ексклюзив», який орендує позивач, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт від перевірки 25.01.2010 №087/21/22/23/2721920683/124.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, в магазині зберігаються алкогольні напої та тютюнові вироби у місцях зберігання, не внесених до Єдиного Державного реєстру.
На підставі висновку акта перевірки відповідачем винесено рішення від 09.02.2010 №0001422307 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 3400,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Як вбачається із листа Державного комітету України в питань регуляторної політики та підприємництва від 30.11.2004 № 8359 та листа Державної податкової адміністрації України від 04.02.2010 №1114/6/32-0615 до Єдиного державного реєстру має бути внесено будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно в місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об'єкта торгівлі місцях (складських приміщеннях).
Отже, суди дійшли вірно висновку, що місце здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в магазині «Ексклюзив» є місцем зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в зв'язку з чим, повинно бути внесено до Єдиного державного реєстру, тому твердження відповідача про порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», штрафи визначені частиною другою цієї статті спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Судами встановлено, що сума визначених фінансових санкцій відповідачем не сплачена і рахується заборгованість в сумі 3400,00 грн.
Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позивачем порушено вимоги зазначеного Закону, тому рішення відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 3400,00 грн. є законним.
Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Н.Є. Маринчак
(підпис)М.О. Федоров