02 вересня 2013 року м. Київ К/9991/5330/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Лосєв А.М.
Острович С.Е.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2011 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р.
у справі №2а-18682/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко»
до Міністерства доходів і зборів України
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» (далі - позивач) звернулось з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р., адміністративний позов залишено без задоволення.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідач надав письмові заперечення на касаційну позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, представниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, що розташоване за адресою м. Севастополь, Камишове шосе, 15 (літ. А) та належить позивачу, результати якої оформлено актом від 28.07.2010 р. № 148/3203/36942172.
У ході перевірки було встановлено, що в складському приміщенні зберігались алкогольні напої виробництва ТОВ «Золотонівський ЛГЗ «Залатогор» та ДП «Уманський ЛГЗ» марковані марками акцизного збору, що не видавались безпосередньо виробникові зазначеної продукції, тому такі алкогольні напої, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23.04.2003 р. № 567 вважаються немаркованими, що спричинило порушення вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2009 р. №567.
На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 20.10.2010 р. № 000341, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 54 200,54 грн., отримане останнім 25.10.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог, виходячи з наступного.
Абзацом 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 23.04.2003 р. № 567 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції.
Частиною другою ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Виходячи зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, які підтверджуються належними доказами, знайшов своєї підтвердження факт зберігання позивачем алкогольних напоїв, які були марковані марками акцизного збору, що не видавалися безпосередньо виробниками такої продукції.
З матеріалів справи також вбачається, що встановлений факт порушення вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» позивачем не заперечується, доводи позивача ґрунтуються виключно на неправомірно визначеному, на його думку, розмірі суми штрафу.
У той же час, наведені доводи позивача було спростовано матеріалами перевірки, а саме - встановлено, у зв'язку зі значною кількістю алкогольної продукції, яка зберігалась на складі позивача було складно 2 додатки, першим з яких є опис алкогольних напоїв, які знаходяться (зберігаються) в складському приміщенні за адресою м. Севастополь, Камишове шосе, 15 (літ.А) суб'єкта господарювання, який складений за результатами вибіркового опису марок акцизного збору, відповідно до якого вилучено 30 пляшок на загальну суму 890,20 грн. та опис марок акцизного збору, алкогольних напоїв вилучених на складі позивача за адресою м.Севастополь, Камишове шосе, 15 (літ. А), до якого включено 2 340 пляшок на загальну суму 53 310,34 грн., які не були включені до першого акту опису.
З наведених обставин висновок попередніх інстанцій стосовно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, як то - приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», на підставі яких до позивача застосовано суму спірних фінансових санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р. у справі №2а-18682/10/2670 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
СуддіЛосєв А.М.
Острович С.Е.