Справа № 2-а-569/13
760/19128/13-а
07 жовтня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Войцеховській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,-
Представник позивача 02.09.2013 року звернувся з позовом, в якому просив суд визнати дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ в м. Києві щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві Новак Г.М. №168/6 від 07.08.2013 року (ВП№36163635) та №171/6 від 07.08.2013 року (№ВП36193244) про накладення штрафів на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в розмірі 680 грн. кожний.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.01.2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві Новак Г.М. винесла постанови №168/6 (ВП№36163635) та №171/6 (ВП№36193244) про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва, якими Головне управління зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2
Відповідні постави про відкриття виконавчого провадження надійшли на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 01.02.2013 за вх. №2986/04 та вх. №3060/04.
Для коректного виконання вказаної постанови Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві 08.02.2013 звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про надання належним чином завіреної копії судового рішення у справі, про що 08.02.2013року за вих. №2838/12 повідомило державного виконавця.
На вимоги державного виконавця від 10.04.2013 року №168/6 та №171/6, від 15.05.2013 року №168/6 та №171/6, від 10.06.2013 року №168/6 та №171/6, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листами від 17.04.2013 року №9712/12, від 23.05.2013 року №12641/12 та від 17.06.2013 року №14717/12 повідомило державного виконавця про неможливість виконання рішення суду, оскільки у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня довідка про розмір грошового забезпечення стягувача, а управління не має повноважень на самостійне визначення складових грошового забезпечення для визначення розміру пенсії.
Однак, не зважаючи на вказані обставини, державний виконавець виніс постанови про накладення штрафів від 07.08.2013 року за невиконання рішення суду без поважних причин, що, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не відповідає дійсності та є протиправним.
Представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Таким чином, суд, враховуючи письмову заяву представника позивача, вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних доказів у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне адміністративний позов залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Так, згідно з ч.1, 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві на підставі винесених постанов про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2013 року перебуває виконавче провадження №36163635 по примусовому виконання виконавчого листа №2-а-6034/11, виданого 12.01.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва, яким зобов'язано Головне управляння Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з 01.10.2011 року з урахуванням нового розміру посадового окладу, що встановлений наказом Міністра оборони №355 від 25.06.2011 року, а також виконавче провадження №36193244 по примусовому виконання виконавчого листа №2-а-6034/11, виданого 12.01.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва, яким зобов'язано Головне управляння Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_2 компенсацію за минулий час з урахуванням підвищення розміру посадового окладу за 12 місяців, тобто починаючи з 01.10.2010 року, а з урахуванням підвищення розмірів премій, починаючи з 01.11.2011 року відповідно наказам Міністра оборони №576 від 05.11.2010 року, №50 від 28.01.2011 року, №355 від 25.06.2011 року.
Відповідно до ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому ст. 89 цього Закону.
Згідно з нормами ст.ст. 17, 19, 25 ЗУ «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві Новак Г.М. було винесено постанови від 25.01.2013 року про відкриття виконавчого провадження№36163635 та №36193244, якими боржнику надано семиденний термін для самостійного виконання рішення суду. Копії постанов були направлені боржнику та, як зазначалось представником позивача в позовній заяві, були отримані позивачем 01.02.2013 року за вх. №2986/04 та вх. №3060/04.
Згідно з ч.1 ст.89 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За таких обставин, враховуючи, що рішення суду добровільно не виконувалось, на підставі ст.ст. 11, 89 ЗУ «Про виконавче провадження» 07.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві Новак Г.М. були винесені постанови про накладення на боржника штрафу по 680,00 грн. у кожному виконавчому провадження за невиконання рішення суду без поважних причин.
Так, представник позивача вважає винесені державним виконавцем постанови про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві штрафу неправомірним, оскільки рішення суду не виконувалось з поважних причин, про що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листами від 17.04.2013 №9712/12, та від 23.05.2013 №12641/12, та від 17.06.2013 №14717/12 повідомило державного виконавця, якою є те, що у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня довідка про розмір грошового забезпечення стягувача, а самостійно визначати складові грошового забезпечення для визначення розміру пенсії управління не має повноважень.
Разом з тим, суд вважає відповідні обґрунтування надуманими та безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Так, як зазначалось самим позивачем та підтверджується матеріалами справи, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримало постанову про відкриття виконавчого провадження №36163635 та №36193244 01.02.2013 року.
Згідно з ч. 5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
На підставі вищезазначеного вбачається, що обов'язок повідомити про самостійне виконання або виникнення обставин, що перешкоджають виконання виконавчого провадження, покладений саме на сторону виконавчого провадження, а не на державного виконавця.
Представник позивача зазаначав, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві адресувало листи на адресу підрозділу примусового виконання рішень ГУЮ у м. Києві, в яких повідомляло про неможливість виконання рішення суду, однак докази отримання останнім відповідних листів в матеріалах справи відсутні.
Крім того, як вбачається з тексту відповідних листів, повідомляючи про неможливість здійснення перерахунку та виплати пенсії, причиною Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило відсутність інформації про розмір посадового окладу та наділення ним функцій встановлення розміру грошового забезпечення.
Однак, слід зазначити, що відповідні листи не містять виклад обставин та посилань на докази, які б свідчили про здійснення позивачем необхідних дій, які б сприяли виконанню рішення суду, а саме запитування або витребування у компетентного органу інформації грошового забезпечення стягувача, що необхідно для здійснення перерахунку та виплати пенсії останньому, або вчинення будь-яких інших дій. До того ж, дані листи не містять прохальної частини про зупинення/відстрочку виконання рішення суду до усунення причин неможливості його виконання.
За таких обставин, викладені в позові обставини щодо поважності причин невиконання рішення суду понад шість місяців є надуманими та ґрунтуються лише на спотвореному уявленні щодо спірних правовідносин, оскільки не підтвердженні жодними доказами.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вбачається, що усі дії державного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене та сукупність досліджених судом доказів, суд приходиться до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому вважає за необхідне залишити їх без задоволення.
Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Суддя: