09.10.2013 року Справа № 20/5005/11272/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.
При секретарі Погореловій Ю.А.
За участю представники сторін:
від позивача: Костенко Т.В. представник, довіреність №б/н від 08.01.13;
від позивача: Аркіна Л.О. представник, довіреність №б/н від 28.01.13;
від відповідача: Чала М.О. представник, довіреність №132 від 18.07.12;
від відповідача: Шевченко М.І. представник, довіреність №б/н від 05.02.13;
від відповідача: Бойко В.О. директор, паспорт серія АЄ №433617 від 29.08.01;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Золодар» м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 січня 2013 року у справі №20/5005/11272/2012
за позовом Приватного підприємства «Золодар»
до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта»
про визнання поруки припиненою
Позивач звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об'єднання „Орбіта", в якому просив визнати поруку, яка виникла на підставі договору № 1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.02.2011р. між Приватним підприємством „ Золодар", Закритим акціонерним товариством „ Науково-виробниче об'єднання „ Орбіта" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хлібзавод №10", припиненою.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що дія договору поруки припинилась внаслідок не пред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 січня 2013 року (суддя Пархоменко Н.В.) в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Золодар» - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Приватне підприємство «Золодар» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги Приватне підприємство «Золодар» посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вважає, що порука припинилась з 7 січня 2012 року, тобто, після закінчення шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов'язання; належних доказів, які б підтвердили надіслання кредитором вимоги у означений строк, відповідач не надав, оскільки опис про вкладення не містить на собі номеру поштового відправлення, що виключає можливість ідентифікувати та встановити факт направлення саме вимоги, а не інших документів.
Крім того, апелянт вважає, що суд порушив норми процесуального права, оскільки він був позбавлений можливості заздалегідь ознайомитися з наданими відповідачем суду доказами, надати свої заперечення, та брати участь у судових засіданнях, оскільки його клопотання про перенесення розгляду справи 30 січня 2013 року у межах передбачених господарським процесуальним законодавством строків, було відхилено судом.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справі №20/5005/11272/2012апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Бахмат Р.М. (доповідача), Лотоцька Л.О., Євстигнеєв О.С.
Розпорядженнями керівника апарату суду від 27.08.2012р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Бахмат Р.М.
Ухвалою суду від 15.05.2013р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Герасименко І.М., суддів Кузнецової І.Л., Сизько І.А.
Розпорядженням керівника апарату суду Малої О.В. від 11.07.2013р. у зв'язку із знаходженням судді Герасименко І.М. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справа передана судді - доповідачу Широбоковій Л.П.
Розпорядженням керівника апарату суду Малої О.В. від 27.08.2013р. у зв'язку із знаходженням судді Широбокової Л.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справа передана судді - доповідачу Березкіній О.В.
На підставі розпорядження в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 29.08.2013р., апеляційну скаргу приватного підприємства "Золодар" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.13р. у справі №20/5005/11272/2012 призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Крутовських В.І.
У зв'язку відпусткою судді Крутовських В.І. та виходом на роботу судді Подобєда І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду №30 від 19.08.2013р., суддя Березкіна О,В, надала матеріали справи №20/5005/11272/2012 для визначення складу колегії суддів.
Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 07.10.2013р. у зв'язку із заявленням суддею Подобєдом І.М. заяви про самовідвід, розгляд справи призначено колегією суддів у складі - Березкіна О.В. (доповідач), Герасименко І.М., Сизько І.А.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача просив рішення суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Посилаючись на порушення норм процесуального права при винесенні рішення місцевим господарським судом, позивач вказував на те, що він був позбавлений можливості надати свої заперечення та брати участь у судових засіданнях, оскільки його клопотання про перенесення розгляду справи було відхилено судом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 25 грудня 2012 року було порушено провадження по означеній справі, та справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 30 січня 2013 року о 11.40 годину, про що позивач - апелянт по справі, був належним чином повідомлений (підтверджується повернутим до суду повідомленням про вручення 9 січня 2013 року поштового відправлення).
30 січня 2013 року, в день засідання, позивачем було надано суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю брати участь у судовому засіданні.
Проте, клопотання позивача про перенесення розгляду справи не було прийнято до уваги судом першої інстанції та не розглянуто належним чином, що є порушенням ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України.
Означене порушення норм процесуального права позбавило позивача можливості брати участь у судовому засіданні у межах передбаченого законодавством двохмісячного строку на розгляд справи, надавати суду пояснення по суті позовних вимог та подавати свої заперечення за поясненнями іншої сторони.
Господарським судом встановлено, що 15 лютого 2011р. між Приватним підприємством „Золодар", Товариством з обмеженою відповідальністю „ Хлібзавод №10" та Закритим акціонерним товариством „ Науково-виробниче об'єднання „Орбіта" був укладений трьохсторонній договір № 1502-3 про надання зворотної фінансової допомоги, за умовами якого Закрите акціонерне товариство„Науково-виробниче об'єднання „Орбіта" зобов'язалось надати Товариству з обмеженою відповідальністю „Хлібзавод №10" зворотну фінансову допомогу у сумі 1000000,00грн., а ПП „Золодар" виступило поручителем , та прийняло на себе зобов'язання солідарно відповідати з ТОВ „Хлібзавод №10" або в повному обсязі за неналежне виконання останнім своїх зобов'язань перед ЗАТ „ НВО „ Орбіта".
На виконання своїх зобов'язань за договором № 1502-3 ЗАТ „НВО „Орбіта" 18.02.2011р. згідно платіжного доручення №87 перерахувало ТОВ „Хлібозавод №10" грошові кошти у сумі 1 000000,00грн.
Відповідно до п.3.1.1. укладеного договору зворотна фінансова допомога підлягала поверненню не пізніше 15 квітня 2011р. , проте 15.04.2011р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору № 1502-3 про надання поворотної фінансової допомоги, в якій визначили нову редакцію пункту 3.1 , а саме - поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою сторони -2 , або не пізніше 01.07.2011р.
Звертаючись із позовом про визнання поруки припиненою, позивач посилався на те, що ЗАТ «НВО «Орбіта» пропустила 6-місячний строк від дня настання строку основного зобов'язання для звернення із вимогою, оскільки звернулось до суду із позовом лише у листопаді 2012 року, тобто, за межами 6-місячного строку.
Розглядаючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання поруки припиненою, суд першої інстанції виходив з того, що вимогу про негайне повернення коштів до поручителя ПП „Золодар", ЗАТ „НВО „Орбіта" направило по пошті у встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк, а отже порука не є припиненою.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції неможливо погодитись з наступних підстав.
Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За приписами частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
З спірного договору вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про його дію до дати повернення допомоги в повному обсязі не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У договорі № 1502-3 від 15.02.2011р. строк виконання основного зобов'язання визначений - 15 квітня 2011р. , відповідно до Додаткової угоди №1 до договору № 1502- строк повернення фінансової допомоги - за вимогою сторони-2, або не пізніше 01.07.2011р .
За таких обставин висновок місцевого господарського суду про те, що у ЗАТ „НВО „Орбіта" виникло право пред'явити вимогу до поручителя ПП „Золодар" про виконання порушеного зобов'язання боржника ТОВ „Хлібзавод №10" щодо повернення фінансової допомоги починаючи з 01.07.2011р., протягом наступних 6 місяців, тобто, до 01.01.2012 року, є правильним.
Разом з тим, висновки суду про те, що відповідач не пропустив строку звернення із вимогою, оскільки своєчасно, у встановлений законом строк направив її поручителю, не ґрунтуються на наданих суду доказах.
На підтвердження направлення до поручителя вимоги про негайне повернення коштів, вих. 94 від 01.08.2011р. (а.с. 34) ЗАТ „НВО „Орбіта" посилалось на опис вкладення від 13.08.2011р. (а.с. 56) та поштове повідомленням про вручення ПП „Золодар" 17.08.2011р. (а.с. 33) вимоги і саме з цього суд виходив, вважаючи встановленим факт своєчасного направлення і отримання позивачем такої вимоги.
Проте, опис вкладення, з якого вбачається, що на адресу ПП «Золодар» була направлена вимога про повернення коштів, не може бути прийнятий судом як доказ надіслання поручителю саме означеного документу.
Згідно з п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Відповідно до ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки опис вкладення до цінного листа не перевірений працівником поштового зв'язку на предмет його відповідності вкладенню, не посвідчений підписом працівника поштового відділення, як це передбачено Правилами, а поштове повідомлення про вручення ПП „Золодар" 17.08.2011р. рекомендованого листа, не є доказом отримання ПП «Золодар» саме вимоги про повернення грошових коштів,а не іншого документа, оскільки він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення, то висновки суду першої інстанції про своєчасне звернення відповідача із вимогою, не ґрунтуються на законі і не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12р. «Про судове рішення», господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
На підтвердження факту надіслання на адресу ПП «Золодар» вимоги про повернення коштів вже у вересні 2011 року відповідач надав апеляційному господарському суду додаткові докази, а саме: вимогу про негайне повернення коштів від 28.09.2011 року, опис вкладення до цінного листа, розрахунковий документ на підтвердження оплати відправлення та повідомлення про вручення ПП «Золодар» поштового відправлення 05.10.2011 року та вимогу про повернення коштів від 01.08.2011 року з підписом директора ПП «Золодар» Антоненко В. про отримання цієї вимоги.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач брав участь у судовому засіданні суду першої інстанції, мав можливість надавати докази, проте предметом дослідження суду першої інстанції вони не були, із клопотанням про їх долучення до матеріалів справи та дослідження в суді першої інстанції відповідач не звертався. Обгрунтування неможливості надання означених доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, в засіданні апеляційного суду відповідач також не навів.
З огляду на це, вищезазначені докази, які додатково надані відповідачем апеляційному суду на підтвердження направлення ПП «Золодар» вимоги у вересні 2011 року та безпосереднього отримання такої вимоги директором ПП «Золодар», не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом при вирішенні спору, а докази, які були предметом розгляду суду першої інстанції не підтверджують факт надіслання позивачу рекомендованим листом саме вимоги про негайне повернення коштів, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача про припинення поруки.
Зважаючи на викладене, судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Золодар» м. Дніпропетровськ
- задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 січня 2013 року у справі №20/5005/11272/2012 - скасувати.
Визнати поруку Приватного підприємства «Золодар» перед Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта», яка виникла на підставі договору № 1502-3 про надання зворотної фінансової допомоги від 15 лютого 2011 року, укладеного між Приватним підприємством «Золодар», Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод №10» перед Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче об'єднання «Орбіта», такою, що припинена.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" (м.Дніпропетровськ, вулПанікахи, 2, 49000, рр 26006222433100 "Райффайзен банк Аваль" МФО 305653 ЄРДПОУ 30540020) на користь Приватного підприємства "Золодар" (м.Дніпропетровськ, вул.Будьонного, 2а, кв.20, 49600, рр 26008000788401 "Астра Банк" МФО 380548 код ЄРДПОУ 33516535) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1073 грн. та 536 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст виготовлено 14.10.13р.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.А.Сизько