04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" жовтня 2013 р. Справа №Б8/030-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Гончарова С.А.
Чорної Л.В.
Розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.08.2013
у справі №Б8/030-12 (суддя Скутельник П.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА" в особі керуючого санацією Боржника- арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.
до Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська"
про визнання договору недійсним
в межах справи №Б8/030-12
за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА"
про банкрутство
керуючий санацією Боржника: арбітражний керуючий Толчеєв Олексій Юрійович, який діє на підставі ліцензії серії АВ №548006, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 27.01.2011 та ухвали Господарського суду Київської області від 09.07.2012;
Кредитор 1 - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби
Кредитор 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт"
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2013 у справі №Б8/030-12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА" до Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська" про визнання договору недійсним задоволено в повному обсязі.
Визнано укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА" та Селянським (фермерським) господарством Агрофірма "Рогізнянська" договір купівлі-продажу від 09.04.2010 №9- недійсним з моменту укладення.
Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА" господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1147,00грн.
Повернуто з Державного бюджету України внесені Позивачем 53,00грн. судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, квитанцією від 25 січня 2013 року №345842, Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА".
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Селянське (фермерське) господарство Агрофірма "Рогізнянська" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київською області від 15.08.2013, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київською області від 15.08.2013 у справі №Б8/030-12 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського судді Смірновій Л.Г.
Відповідно до Розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 для розгляду апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська" сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська", колегія суддів встановила, що зазначена апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 11 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.
Оскільки у даній ситуації позовні вимоги заявлені в межах справи №Б8/030-12 за заявою про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА", питання про прийняття апеляційної скарги до провадження потрібно вирішувати за правилами, встановленими нормами Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з частиною 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Згідно зі статтею 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
У відповідності до статті 1 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником в якості доказу надіслання копії апеляційної скарги додано фіскальний чек №1104 від 22.08.2013, що підтверджує відправлення апеляційної скарги тільки Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-БОГУСЛАВЩИНА" (Боржник).
Проте, колегія суддів зазначає, що доказів в підтвердження відправлення копії апеляційної скарги іншим сторонам, а саме кредиторам в даній справі: Миронівській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби, Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" та Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ", в матеріалах апеляційної скарги не міститься, що дає підстави вважати, що скаржником не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 15.08.2013 у справі №Б8/030-12.
Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2013 в судовому засіданні було винесено ухвалу.
Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 20.08.2013, натомість скаржником апеляційна скарга подана 22.08.2013, що підтверджується відбитком штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Одночасно з поданням апеляційної скарги, Селянське (фермерське) господарство Агрофірма "Рогізнянська" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 15.08.2013 у справі №Б8/030-12, яке мотивоване тим, що текст ухвали було одержано скаржником лише 21.08.2013 представником скаржника.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, формальним та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Представник скажника був присутній в судовому засіданні 15.08.2013, в якому було винесено оскаржувану ухвалу, а тому про результат розгляду справи №Б8/030-12 був обізнаний.
Крім того, колегією суддів встановлено, що ухвалу Господарського суду Київської області від 15.08.2013 у справі №Б8/030-12 судом першої інстанції було направлено сторонам 16.08.2013, що підтверджує той факт, що оскаржувана ухвала була виготовлена вже 16.08.2013 та скаржник міг її отримати, натомість вчинив дані дії тільки після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто 21.08.2013.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що скаржником не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Апелянт не був позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції з заявою про отримання копії ухвали та вчасно звернутися з апеляційною скаргою, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 2, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірма "Рогізнянська" на ухвалу Господарського суду Київською області від 15.08.2013 у справі №Б8/030-12 з доданими документами повернути без розгляду.
2.Копію ухвали апеляційного господарського суду направити учасникам провадження.
3.Повернути Селянському (фермерському) господарству Агрофірма "Рогізнянська" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 573,50грн., сплачений в зв'язку з подачею апеляційної скарги згідно платіжного доручення №609 від 22.08.2013.
4.Матеріали справи № Б8/030-12 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Гончаров С.А.
Чорна Л.В.