07.10.2013 року справа № 11/19
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.
суддів: Павловського П.П., Науменко І.М. (зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати від 07.10.2013 р.),
при секретарі: Литвин А.П.,
за участю прокурора: Зіма В.Б., посвідчення № 001419 від 27.08.2012 р.,
та представників сторін:
від скаржника: Козинець О.В., представник, довіреність № 1056 від 07.05.2013 р.,
від розпорядника майна: Стіфутін І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2013р. по справі
за заявою приватного підприємства "Енергопромстрой", м. Кіровоград,
публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м.Львів
до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Соколівське
про визнання банкрутом,
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до господарського суду Кіровоградської області зі скаргою на дії (бездіяльність) розпорядника майна, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В., в якій, з урахуванням поданих змін, просило усунути арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від виконання ним своїх обов'язків розпорядника майна ВАТ "Кіровоградський кар'єр" у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С.
Скарга мотивована посиланням на те, що розпорядник майна, арбітражний керуючий Стіфутін І.В. систематично не виконує вимоги ухвал суду та Закону, зокрема, не вживає заходів щодо пошуку потенційних інвесторів з метою запобігання визнання боржника банкрутом. До цього часу розпорядником майна не надані докази скликання комітету кредиторів, з метою вирішення питання щодо переходу до інших судових процедур банкрутства. Крім того, арбітражний керуючий Стіфутін І.В. є розпорядником майна у справі № 11/65 про банкрутство ПП "Автомир", який є кредитором ВАТ "Кіровоградський кар'єр" тому, на думку кредитора, виникає конфлікт інтересів, оскільки арбітражний керуючий Стіфутін І.В. зацікавлений у задоволенні вимог вказаного кредитора боржника.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2013р. по даній справі (головуючий суддя Коваленко Н.М., судді Макаренко Т.В., Шевчук О.Б.) в задоволенні цієї скарги відмовлено, з підстав необґрунтованості.
Не погодившись з цією ухвалою, публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст.3-1,13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні скарги на дії (бездіяльність) розпорядника майна арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. та прийняте нове рішення про задоволення цієї скарги.
Голова комітету кредиторів надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу, прокурор м.Кіровограда просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу господарського суду залишити без змін, оскільки скаржником не доведено неналежне виконання своїх обов'язків розпорядником майна - арбітражним керуючим Стіфутіним І.В., а тому підстави для його усунення відсутні.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною 10 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI, надалі Закон) встановлено, що розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий має право скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; виконувати інші дії відповідно до закону.
Частиною 5 наведеної правової норми унормовано, що арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скликання зборів комітету кредиторів це право арбітражного керуючого, а не його обов'язок.
Згідно ч.6 ст.16 Закону на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом. У роботі комітету має право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю та при необхідності представник органу уповноваженого управляти майном боржника, представник органу місцевого самоврядування (ч.8 ст.16 Закону).
З наведеного вбачається, що арбітражний керуючи не вправі самостійно ініціювати перед судом питання щодо переходу до іншої судової процедури банкрутства боржника без відповідного рішення комітету кредиторів.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ухвали господарського суду та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не були виконані розпорядником майна, арбітражним керуючим Стіфутіним І.В., у зв'язку з відсутністю відповідного рішення комітету кредиторів про застосування до боржника наступної судової процедури визначеної чинним законодавством, прийняття якого є виключним правом комітету кредиторів.
Частина 9 статті 13 Закону не містить обов'язку розпорядника майна щодо пошуку інвестора з метою запобігання визнання боржника банкрутом.
За ч.2 ст.17 Закону комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів). Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів.
Таким чином, безпідставні посилання скаржника на ненадання розпорядником майна доказів пошуку потенційних інвесторів з метою запобігання визнанню боржника банкрутом.
Згідно зі ст. 3-1 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 1 Закону заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) боржником, а саме: подружжя, та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.
Арбітражний керуючий Стіфутіна І.В. є розпорядником майна ПП "Автомир", а не керівником чи особою наділеною повноваженнями керівника, а тому, господарський суд правомірно зазначив, що така особа не є заінтересованою чи зацікавленою, як щодо кредитора (кредиторів) так і боржника (боржників).
Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105,106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2013р. по справі № 11/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанова складена в повному обсязі 14.10.2013р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді П.П.Павловський
І.М.Науменко