33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 жовтня 2013 року Справа № 903/497/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Миханюк М.В.
при секретарі Сливінський О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Приварський Ю.Ю. (дов № 6 від 16.01.13 р.)
від відповідача: Пламетюк О.А. (дов № 3 від 03.01.13 р.)
розглянувши апеляційні скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон будінвест -2" на рішення господарського суду Волинської області від 03.07.13 р. у справі № 903/497/13 (суддя Вороняк А.С.)
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон будінвест -2"
про стягнення 97 515, 60 грн.
Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка", 33003, м. Рівне, вул.. Грушевського, 2а (надалі - позивач) звернулась в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с. 2-5) до ТОВ "Оріон Будінвест 2", 43000, м. Луцьк, пров. Макарова, 5 (надалі - відповідач), в якій просить стягнути 78 729, 44 грн. основного боргу, 13 935,97 грн. штрафних санкцій, 4850,19 річних.
Рішенням господарського суду Волинської області від 03.07.13 р. (а.с. 18-119) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 78 729,44 грн. боргу. В частині стягнення пені та річних відмовлено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що враховуючи недоведеність отримання відповідачем рахунків, як підстави для проведення оплати за виконані роботи згідно Договору, у відповідача не настав договірний обов'язок по оплаті цих робіт, тому у позивача не виникло право на нарахування пені та 3% річних.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 135-137) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 03.07.13 року у даній справі скасувати в частині відмови щодо стягнення пені та річних, в решті рішення залишити без змін.
Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та частково відмовив у задоволенні позову в частині стягнення пені та 3% річних.
В підтвердження викладеного посилається, зокрема, на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.05 р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві".
Водночас, не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою (а.с. 148-151), в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Скаржник зокрема зазначає, що в зв'язку із недоведеністю позивачем виконання зі своєї сторони договірного обов'язку по виставленню рахунків відповідачу на оплату, що є однією з обов'язкових підстав для проведення розрахунків по договору, то у відповідача не виникло договірного зобов'язання по здійсненню оплати по Договору. В частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції не обґрунтував в своєму рішенні, коли саме настав термін виконання зобов'язання у відповідача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також його повноважний представник в судовому засіданні, проти апеляційної скарги відповідача заперечив, оскільки вважає, що посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.08.13 р. по даній справі апеляційні скарги відповідача та позивача прийняті до спільного розгляду (а.с. 145-146).
До початку розгляду апеляційної скарги по суті, розпорядженням голови суду від 22.08.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г., суддя Філіпова Т.Л. (а.с. 168).
Розпорядженням в.о. голови суду від 03.10.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Миханю М.В. (а.с. 187).
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2011 року між приватною виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" (Субпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон будінвест 2" (Генпідрядник) укладено договір субпідряду №46-11 ОБ2 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, субпідрядник зобов'язується на свій ризик з своїх матеріалів (якщо інше не передбачено кошторисом) і своїми засобами виконати будівельні роботи по реконструкції системи теплопостачання КП "Володимирець-Енергія-Плюс" в смт. Володимирець, Рівненської області (далі - Об'єкт), а підрядник зобов'язаний прийняти та оплатити їх.
Факт завершення робіт та їх прийняття Генпідрядником підтверджується підписанням останнім акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 1.2).
Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість робіт і матеріалів за цим Договором визначається згідно локальних кошторисів і договірних цін. Ціна Договору є твердою та становить 1115705,53 грн. в тому числі 20% ПДВ.
Розрахунки з Субпідрядником здійснюються Генпідрядником протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт та отримання рахунку від Субпідрядника (п. 2.3).
Згідно п. 2.4 Договору розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Субпідрядника, вказаний у цьому Договорі, або вказаний в рахунках Субпідрядника.
Приймання виконаних робіт оформляється актами здачі-приймання, які підписуються сторонами (п. 3.3).
Генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати Субпідряднику виконання останнім робіт за даним Договором (п. 4.3).
Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач свої зобов'язання по договору субпідряду виконав на загальну суму 867 872,75 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2012 р. (а.с.13).
При цьому, відповідач частково розрахувався, за виконані роботи, а саме: по актах виконаних робіт №№ 1, 2, 3 на суму 504 143,31 грн. та по актах №№ 4, 5, 6 за лютий 2012р. на суму 285000 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи (а.с.52-59).
Враховуючи вказане, колегія суду констатує той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором в частині оплати виконаних будівельних робіт, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 78 729,44 грн..
Таким чином, позивач, посилаючись на статті 525, 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 78 729,44 грн. основного боргу, 4850,19 грн. 3% річних, та 13935,97 грн. пені.
Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача 78 729,44 грн. основного боргу, виходячи з наступного.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач прийняв виконані будівельні роботи, будь-яких зауважень до якості робіт не заявляв, а тому суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити повний розрахунок за виконані позивачем роботи.
Як зазначалося вище, пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що розрахунки з субпідрядником здійснюється генпідрядником протягом 10 банківських днів після підписання сторонами актів здачі-приймання та отримання рахунків субпідрядника.
Відповідно до п. 96 Постанова КМ України, від 01.08.2005, № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 99 вказаної постанови передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 115 705, 53 грн.
Водночас, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: вимогу № 143 від 28.12.12 р. (а.с. 67-68) та фіскальний чек від 28.12.12 р. (а.с. 69), колегія суддів приходить до висновку, що в грудні 2012 року, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату суми основного боргу.
Враховуючи вказане, колегія Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу, оскільки наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов'язку провести оплату виконаних позивачем підрядних робіт, а тому залишає рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу без змін.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при розгляді справ про стягнення заборгованості за договором підряду на капітальний ремонт (Постанова від 20.03.12 р. по справі № 38/5005/7959/2011).
Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо відмови позивачу в частині позовних вимог про стягнення 13935,97 грн. пені та 4850,19 3% річних, виходячи з наступного.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язання замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу (п. 6.3 Договору).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.
Апеляційний суд враховує той факт, що умовами договору (п. 2.3) сторони визначили, що розрахунки з Субпідрядником (позивачем) здійснюються Генпідрядником (відповідачем) протягом 10 банківських днів після підписання актів.
Однак дослідивши, докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів констатує відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем направлялися відповідачу рахунки на оплату.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в грудні 2012 року позивач надсилав відповідачу вимогу, щодо погашення заборгованості за виконані будівельні роботи у семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги. При цьому докази отримання вказаної вимоги відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Водночас, нарахування 3% річних та пені позивач здійснює з 16.02.12 р.
Правові підстави проведення такого нарахування не обґрунтовано ні в позовній заяві, ні представником в судовому засіданні.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність нарахування позивачем пені та 3% річних з 16.02.13 р.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення господарського суду Волинської області від 03.07.13 р. у справі № 903/497/13 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон будінвест-2" залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №903/497/13 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Миханюк М.В.